Венді Дарлінг
Венді Мойра Енджела Дарлінг (англ. Wendy Moira Angela Darling) — вигаданий персонаж, головна героїня кількох творів Джеймса Баррі про Пітера Пена, зокрема, «Пітер і Венді», а також значної кількості творів за мотивами. Типова дочка в сім'ї, що належить до середнього класу[1]. Дослідники відзначають, що Венді — одна з безлічі ідеалізованих вікторіанських маленьких дівчаток[2], а автор через неї, одночасно донька вдома і мати в Нетландії, досліджує кордон між дітьми і дорослими[3]. Відчуття трагедії дорослішання, неминучою для дівчинки вікторіанської і едвардіанської епох, є темою більшості робіт Джеймса Баррі[1].
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Усі жінки в сім'ї Венді проходять цикл: дочка в англійській родині, потім мати в Нетландії, а потім мати в Англії, причому покаранням за те, що вони виросли, служить як осуд автора, так і забуття; батьки ж в той же час залишаються частково хлопчиками[4]. Протягом історії Венді показана більш зрілим людиною, ніж Пітер: вона знає, що значить «цілуватися», а Пітер залишається в невіданні навіть після того, як Венді цілує його[5]. У Нетландії Венді, як найстарша, довше пам'ятає про дім і розповідає дітям історію про дім. Вона займається традиційною для вікторіанської матері роботою — штопанням, прибиранням і турботою про дітей.
У фіналі історії Пітер, приголомшений тим, що Венді виросла, відмовляється брати її з собою назад в Нетландію, забравши замість цього її доньку. Хоча в дитинстві вони з Пітером грали в батьків, доросла Венді говорить Пітеру про те, що не може відправитися з ним у подорож, адже вона більше не молода й не невинна[6]. З іншого боку, на відміну від постійно самотнього Пітера, вона не замкнена в нескінченному циклі повернень в Нетландію, а щаслива своєю новою роллю справжньої матері[7], так як всі жіночі персонажі у Баррі (включаючи собаку Нену) вбачають своє призначення виключно в материнстві[8].
Опонентами Венді, домашній дитині-англійці, в соціальному та особистому плані виступають еротизована ірландка з робочого класу Дінь-Дінь і екзотична дика індіанка Тигрова Лілія[3]. Дінь-Дінь ненавидить Венді і кілька разів намагається позбавитися від неї, відправивши назад на Землю. З іншої точки зору, ворожнеча між Пітером і Капітаном Гаком в уявному світі знаходить паралелі в антагонізмі Венді і Пітера — протистоянні реального і уявного[9].
Ім'я героїні —Венді — ймовірно, придумано[10][11][12] автором під впливом Маргарет Хенлі, дочки його друга, з якою він також був дружній[13]. Дітей називали «Венді» і до виходу книг про Пітера Пена, але значно рідше.
У творах[ред. | ред. код]
У фільмах та мультфільмах[ред. | ред. код]
- Пітер Пен (1924) — роль зіграла Мері Брайан.
- Пітер Пен (1953) — мультфільм, роль озвучила Кэтрин Бомонт[en].
- Пітер Пен (1987) — роль зіграла Олена Попкова, озвучила Тетяна Аксюта, вокал — Ірина Понаровська.
- Пітер Пен і пірати (1990) — мультфільм, озвучений Христиною Ленг.
- Капітан Гак (1991) — фільм, роль постарілу Меггі виконує Меггі Сміт, а молодий — Гвінет Пелтроу.
- Пітер Пен 2: Повернення в Нетландію (2002) — мультфільм, роль озвучила Кет Сьюсі.
- Пітер Пен (2003) — роль зіграла Рейчел Херд-Вуд.
- Феї (2008) — мультфільм, роль озвучила Америка Янг.
- Якось у казці — серіал. Фрея Тінглі знялася в ролі Венді Дарлінг.
На телебаченні[ред. | ред. код]
У перших двох трансляціях бродвейського мюзиклу «Пітер Пен»[en] Венді грала Кейтлин Нолан[en]. У постановці 1960 року її місце зайняла Морін Бейлі (англ. Maureen Bailey). У кількох телеспектаклях роль юної Венді виконала Брайони Макробертс[en]. В аніме Пригоди Пітера Пена Венді представлена шибеником, друга частина серіалу містить незалежну від оригіналу сюжетну лінію, в якій Венді грає головну роль.
Див. також[ред. | ред. код]
- Венді Баррі (1912-1978) — англійська актриса театру і кіно, взяла собі псевдонім на честь Венді Дарлінг і автора книг про неї — Джеймса Баррі.
Література[ред. | ред. код]
- Donna R. White, C. Anita Tarr. J. M. Barrie's Peter Pan In and Out of Time: A Children's Classic at 100. — Children's Literature Association Centennial Studies. — Scarecrow Press, 2006. — 368 с. — ISBN 978-0810854284.
- Lori M. Campbell. Portals of Power: Magical Agency and Transformation in Literary Fantasy. — Critical Explorations in Science Fiction and Fantasy Series. — McFarland & Company, Incorporated Publishers, 2010. — 226 с. — ISBN 9780786446452.
- Schultz, Lauren Alise. Not just a "rather nasty experience": Loss and longing in modern young adult fantasy = http://search.proquest.com/docview/304824996. — США, 2009. — ISBN 9781109148596.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б White & Tarr, 2006, с. 54.
- ↑ Campbell, 2010, с. 93.
- ↑ а б White & Tarr, 2006, с. 57.
- ↑ White & Tarr, 2006, с. 56.
- ↑ White & Tarr, 2006, с. 62.
- ↑ Shultz, 2009, с. 8.
- ↑ Campbell, 2010, с. 98.
- ↑ Campbell, 2010, с. 99.
- ↑ Campbell, 2010, с. 95.
- ↑ Oxford Advanced Learner's Dictionary. Wendy (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 4 вересня 2013.
- ↑ Longman. Wendy (англ.). Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 4 вересня 2013.
- ↑ Mike Campbell. WENDY (англ.). Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 4 вересня 2013.
- ↑ The History of the Name "Wendy" (англ.). Архів оригіналу за 18 березня 2009. Процитовано 2 вересня 2013.
|
