Ліберальна партія Норвегії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Венстре (Норвегія))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліберальна партія Норвегії
Venstre
логотип
Голова партії:Тріне Скай Гранде
Штаб-квартира:Møllergata 16 0179, Осло
Дата заснування:28 січня 1884
Членство у міжнародних організаціях Ліберальний Інтернаціонал
Альянс лібералів і демократів за Європу (партія)
Ідеологія:Лібералізм
Соціал-лібералізм
Кількість членів:9,643 (2012)

Ліберальна партія Норвегії (Венстре; норв. Venstre) — ліберальна[1][2] і соціал-ліберальна[3][4][5] партія Норвегії. Заснована 28 січня 1884 року, є найстаршою політичною партією країни. З 2010 року на чолі партії стоїть Тріне Скай Гранде.

Партія має молодіжне крило («Молоді ліберали Норвегії»), засноване в 1909 році.

Назва[ред. | ред. код]

Незважаючи на свою ліву назву, Ліберальна партія традиційно позиціонує себе як центристська «несоціалістична» партія. У 1884 році, коли партія отримала свою назву, слово «Лівий» ще не асоціювалося з соціалізмом, як сьогодні. Слово «лівий» означало ліберальний або радикальний, в порівнянні з «правими», консерваторами. Таке використання слова «лівий» веде своє походження з часів Великої французької революції, коли радикальні республіканські депутати Національних зборів розташовувалися зліва від крісла голови, а консерватори і монархісти навпаки, справа.

Історія[ред. | ред. код]

Юхан Свердруп, засновник Ліберальної партії.

На початку 1880-х років в Норвегії розгорілася загальнонаціональна дискусія про те, чи слід вводити в країні парламентаризм. Ліберали, прихильники установи парламенту, утворили 28 січня 1884 року першу в історії країни партію, що отримала назву Венстре — «Ліва». Незабаром консерватори, противники парламентаризму, створили свою партію, названу Хейре — «Права». Після перемоги лібералів і створення першого норвезького парламенту засновник і лідер Венстре Юхан Свердруп, отримавши підтримку більшості в Стортингу, став першим норвезьким прем'єр-міністром, який був призначений парламентом.

З самого початку свого існування партія Венстре виступала за свободу віросповідання, створення правового суспільства, введення загального виборчого права (введено для чоловіків в 1898 році, для жінок в 1913), розрив шведсько-норвезького союзу (1905 рік), завердження новонорвезької мови як державної, захист інтересів робітників і малоземельних селян.

У перші десятиліття після 1884 року уряди Венстре і Хейре чергувалися, змінюючи один одного. З ростом популярності Робочої партії значення і вплив лібералів стало падати. Вибори 1915 року стали останніми, на яких Венстре отримала більшість в Стортингу. Ліберали ще більше ослабли після створення в 1920 році Фермерської партії (нині Партія Центру) і появи в 1933 році Християнської народної партії, які частково формувалися з колишніх членів Венстре.

6 раз члени Венстре очолювали уряд Норвегії. Засновник партії Йохан Свердруп керував кабінетом міністрів з 1884 по 1889 рік. Тричі прем'єр міністром Норвегії був Йохан Людвіг Мовінкеля. Він очолював уряд з 1924 по 1926, з 1928 по 1931 і з 1933 по 1935 роки. За два рази керівниками норвезького уряду були Йоханнес Стеен (1891—1893 і 1898—1902), Отто Блер (1902—1903 і 1921—1923) і Гуннар Кнудсен (1908—1910 і 1913—1920). Також пост прем'єр-міністра в 1907—1908 роках займав Йорген Лёвланд. Після другої світової війни члени Венстре 4 раз входили до складу норвезького уряду.

На початку 70-х років XX століття в партії стався конфлікт через питання про євроінтеграцію. У 1972 році більшість делегатів партійного з'їзду в Рьоросе відмовилися підтримати вступ країни до Європейського економічного співтовариства. Незадоволені цим рішенням, в тому числі лідер партії Хельге Сейп і 9 з 13 членів парламенту, вийшли з Венстре і створили свою партію — Ліберальну народну. Цей розкол призвів до провального виступу на виборах в Стортинг в 1973 році. Венстре втратила майже дві третини голосів своїх виборців у порівнянні з попередніми виборами і отримала всього два місця замість минулих 13. У 1974 році новим лідером Венстре була обрана Єва Колстад, яка стала першою жінкою-лідером політичної партії в Норвегії.

Тріне Скай Гранде, лідер Ліберальної партії

У 1985 році Венстре вперше в своїй історії вирішила підтримати уряд Робочої партії, що призвело до самого невдалого виступу партії на виборах за всю її історію — всього 3,1 % голосів і жодного місця в праламент. У 1988 році Венстре і Ліберальна народна партія об'єдналися. Незважаючи на возз'єднання на виборах 1989 року єдина партія Венстре знову залишилася без мандатів в парламенті. У 1993 році Венстре не вдалося подолати 4-відсотковий бар'єр на виборах, але в Стортинг по округу гордалан був обраний Ларс Спонхейм, пізніше очолив партію. На вибори 1997 року Венстре пішла спільно з Християнською народною партією і Партією Центру. Венстре вдалося провести в Стортинг 6 депутатів і увійти в перший кабінет Х'єля Магне Бунневіка (17 жовтня 1997 — 17 березня 2000). У 2000 році партія Венстре різко виступила проти порушення правил про захист довкілля урядом, який прийняв рішення ввести в експлуатацію теплоелектростанцію без очисних споруд. На виборах 2001 року Венстре знову не подолала 4-відсотковий бар'єр, але все ж отримала 2 місця в парламенті, однак змогла отримати три міністерські пости в другому кабінеті Бунневіка. Вибори 2005 року виявилися для партії найвдалішими з 1969 року, вона отримала 5,9 % голосів і провела в парламент відразу 10 своїх представників. Незважаючи на успіх партія опинилася в опозиції до уряду червоно-зеленої коаліції. У 2009 році Венстре змогла зберегти в стортингу всього 2 місця, добившись успіху на виборах в Осло і Акерсхусі. 14 вересня 2009 року Ларс Спонхейм подав у відставку з поста лідера партії. На партійній конференції в квітні 2010 року Тріне Скай Гранде була одноголосно обрана новим лідером партії[6].

Ідеологія[ред. | ред. код]

Венстре дотримується лібералізму, соціал-лібералізму і центризму. У 1990-х і 2000-х роках партія приділяла увагу проблемам захисту довкілля, освіти, малого бізнесу та соціальних питань. Венстре виступає за більш високі податки на діяльність, яка завдає шкоди довкіллю[7], за введення гарантованого мінімального доходу для всіх громадян, скасування статусу Церкви Норвегії як державної та розширення повноважень місцевих органів влади. Ліберали є прихильниками політики мультикультуралізму, збільшення імміграції до Норвегії і м'якої інтеграції іммігрантів у суспільство[8]. На загальнонаціональному з'їзді в 2005 році більшість делегатів, хоча і з перевагою всього в п'ять голосів, відкинули ідею приєднання Норвегії до Європейського союзу. У той же час партія як і раніше підтримує членство в Європейській економічній зоні. У 2007 році Venstre стала першою норвезької партією виступила за перегляд авторського права і вільний обмін файлами[9].

Членство і структура[ред. | ред. код]

Максимальна кількість членів в Венстре була зафіксована в 1980 році — 10 000 чоловік. Пізніше число членів партії значно скоротилося і падало до виборів 2009 року, після яких пішов зворотний процес. На кінець 2009 року в партії значилося 8 544 осіб[10].

Вищий орган — загальнонорвезький з'їзд партії, що збирається щорічно. Делегатами з'їзду є члени партії від регіональних (fylkeslag) і місцевих (lokallag) організацій, а також суміжних організацій. На з'їзді обирається правління партії (landsstyret), до якого входять члени центрального керівництва партії, представники від кожної регіональної партійної організації і від суміжних організацій, а також 6 членів партії, обраних до правління на самому з'їзді. Правління збирається 5-6 разів на рік. В інший час роботу партії організовує Центральний провід (sentralstyret), підзвітний правлінню. До складу центрального керівництва входять керівник партії, його заступники і 4 постійних члена правління, які обираються на з'їзді, а також по одному представнику від молодіжного крила і Норвезького жіночого союзу Венстре (Norges Venstrekvinnelag). Вищі органи регіональних організацій — губернські з'їзди (fylkesårsmøtet), між губернськими з'їздами — губернські правління (fylkesstyret), вищі органи місцевих організацій — локальні з'їзди (lokallagsårsmøte), між локальними з'їздами — локальні правління (lokallagsstyret). Молодіжне крило — «Молоді ліберали» (Unge Venstre, UV).

На даний момент партію очолюють Тріне Скай Гранде і два її заступника, Хельге Солум Ларсен (колишній керівник молодіжного крила) і Ула Ельвестуен, а також генеральний секретар Тер'є Брейвік.

Політична агітація Венстре на вулиці Карла-Юхана перед Норвезькими місцевими виборами 2007 року.

Представництво в Стортингу[ред. | ред. код]

Рік % голосів місця
1906 45,4 % 73
1909 30,7 % 46
1912 40,2 % 76
1915 33,3 % 74
1918 28,3 % 52
1921 20,1 % 37
1924 19,6 % 34
1927 17,3 % 30
1930 20,2 % 33
1933 17,1 % 24
1936 16,0 % 23
1945 13,8 % 20
1949 13,1 % 21
1953 10,0 % 15
1957 9,7 % 15
1961 8,8 % 14
1965 10,4 % 18
1969 9,4 % 13
1973 3,5 % 2
1977 3,2 % 2
1981 3,9 % 2
1985 3,1 % 0
1989 3,2 % 0
1993 3,6 % 1
1997 4,5 % 6
2001 3,9 % 2
2005 5,9 % 10
2009 3,9 % 2

Міжнародні організації[ред. | ред. код]

Венстре є членом європартії Альянс лібералів і демократів за Європу і Ліберального інтернаціоналу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lane, Jan-Erik; Ersson, Svante O. (1999-02-23). Politics and Society in Western Europe (en). SAGE. ISBN 9780761958628. 
  2. Bergqvist, Christina (1999). Equal Democracies?: Gender and Politics in the Nordic Countries (en). Nordic Council of Ministers. ISBN 9788200127994. 
  3. Osterud, Oyvind (2013-10-18). Norway in Transition: Transforming a Stable Democracy (en). Routledge. ISBN 9781317970378. 
  4. Slomp, Hans (2011-09-26). Europe, A Political Profile: An American Companion to European Politics [2 volumes]: An American Companion to European Politics (en). ABC-CLIO. ISBN 9780313391828. 
  5. Thompson, Wayne C. (2014-07-24). Nordic, Central, and Southeastern Europe 2014 (en). Rowman & Littlefield. ISBN 9781475812244. 
  6. Skei Grande ny leder i Venstre. Dagbladet.no (no). 2010-04-17. Процитовано 2018-03-30. 
  7. Venstre: Print. 2010-06-12. Процитовано 2018-03-30. 
  8. Integrering - Venstre. Venstre (nb-NO). 2009-06-01. Процитовано 2018-03-30. 
  9. Uttalelse: Slipp kulturen fri! - Venstre. Venstre (nb-NO). 2007-04-14. Процитовано 2018-03-30. 
  10. Medlemsvekst for 8. år på rad - Venstre. Venstre (nb-NO). 2010-12-13. Процитовано 2018-03-30. 

Посилання[ред. | ред. код]