Стортинг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Будівля парламенту в Осло
Зал засідань

Стортинг (норв. Stortinget, букв. «Велике зібрання») — парламент Норвегії.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Місцеперебуванням Стортингу є столиця Норвегії — Осло. Кількість депутатів, обраних до норвезького парламенту, становить 169 осіб, 150 з яких обираються за партійними списками від провінцій (фюльке), а решта 19 отримують так звані «зрівняльні» мандати.

Формально Стортинг складається з 2 палат — одельстингу і лагтингу. Однак, у 2007 році було прийнято рішення, що після наступних виборів, в 2009 року, Стортинг стане однопалатним. Очолює стортинг президент стортингу. В наш час[Коли?] це Турбйорн Ягланд. Крім нього, до президії парламенту входять віце-президент стортингу, президент і віце-президент одельстинга, і президент і віце-президент лагтинга. Місця в президії розподіляються пропорційно, відповідно до представлених в стортингу партій. Засідають депутати в пленарному залі не фракційно, а групами від провінцій.

Основними завданнями стортингу є:

  • Видання законів
  • Прийняття бюджету
  • Контроль за роботою уряду

169 депутатів Стортингу в наш час[Коли?] входять до 7 партійних фракцій. Кожна фракція має свого голову, офіційного представника та правління. Члени фракційних правлінь автоматично є також членами парламентських комісій у закордонних справах і з конституційного права.

У стортингу працює 13 комісій. Кожен депутат парламенту бере участь у роботі будь-якої комісії. У комісіях пропорційно представлені як партії, так і провінції країни. Згідно із законодавством. в кожну комісію має входити хоча б 1 депутат лагтинга. У комісії входить від 11 до 20 депутатів, після її створення члени вибирають голови, офіційного представника і секретаря. Засідання комісій проходять у відкритому режимі. Комісії також мають право запрошувати на свої засідання представників уряду, будь-яких організацій і приватних осіб, якщо це потрібно для кращого освітлення розглянутого питання.

У стортингу не існує такого поняття, як «імперативний мандат». Кожен депутат користується правом особистої недоторканності. На 2002 рік річна зарплата депутата стортингу становила приблизно 70 тисяч євро. Депутати не мають права добровільно повернути свої мандати. Виняток робиться лише для випадків, коли депутат парламенту призначається міністром. Будь-який громадянин може спостерігати за ходом дебатів у стортингу, перебуваючи на спеціальній галереї, а депутат, який голосує «проти», не тільки натискає на відповідну кнопку, а й встає зі свого місця, демонструючи свою незгоду з тим, що відбувається[1].

Історія[ред.ред. код]

Стортинг походить від ранньосередньовічних норвезьких тингів, зборів представників норвезьких родів, на яких обиралися королі, засуджувалися злочинці, укладалися договори та залагоджувалися суперечки.

У сучасному вигляді стортинг існує з 1814 року, коли 17 травня було прийнято норвезьку конституцію. Стортинг засідав весь час і за часів шведсько-норвезької унії 18141905 років.

Політичні партії[ред.ред. код]

У 2005 році в стортингу були представлені 7 партій:

13 вересня 2009 року відбулися чергові вибори до стортингу[2]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]