Норвезька робітнича партія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Норвезька робітнича партія
Arbeiderpartiet
логотип
Голова партії: Єнс Столтенберг
Штаб-квартира: Youngstorget 2, 5 поверх, Осло
Дата заснування: 1887
Ідеологія: Соціал-демократія
Інтернет-сторінка: http://arbeiderpartiet.no/

Норвезька робітнича партія (НРП, норв. Arbeiderpartiet) — норвезька лівоцентристська політична партія заснована в 1887 році. Партія праці має 64 місця із 169 у Стортингу. З моменту свого створення в кінці 19 століття, партія постійно збільшувала свою підтримку, поки не стала найбільшою партією в Стортингу в 1927 році і з тих пір утримує цю позицію.

Протягом сторіччя свого існування робітнича партія мала широку підтримку з боку профспілок. Норвезька робітнича партія офіційно дотримується соціал-демократичних ідеалів. Її девізом з 1930-х було «робота для всіх», і партія прагнула побудувати державу загального добробуту, що фінансуються за рахунок податків і мит. [1]

Протягом останніх 20 років партія включила більше принципів соціальної ринкової економіки у свою політику, що дозволяє приватизацію державних активів і послуг і зниження прогресивності прибуткового податку після хвилі лібералізації економіки в 1980-х.

Історія[ред.ред. код]

Норвезька робітнича партія була заснована в серпні 1887 року на з'їзді в Арендалі і вперше взяла участь у виборах в Стортинг в 1894 році. Вперше місця в Стортингу партія зайняла на виборах 1903 року, отримавши 4 з 117 місць.

Перша соціалістична програма прийнята в 1891 році. Уже на початковому етапі в політиці керівництва НРП намітилися реформістські тенденції. У 1906-11 в партії утворилася ліва опозиція. Вона особливо посилилася під час Першої світової війни. На з'їзді в 1918 році прийшло до керівництва ліве крило (голова О. К. Грепп), яке добилося приєднання НРП до Комінтерну в 1919 році, після чого в ній стався розкол. Частина членів Норвезької робітничої партії в 1921 році вийшли з неї і утворили власну, Норвезьку соціал-демократичну робітничу партію (НСДРП). У 1922 на чолі НРП встали центристи (група М. Транмеля), які повели боротьбу проти лінії Комінтерну, що завершився в 1923 відходом НРП від Комінтерну і ще одним виходом частини членів з партії і утворенням ними Комуністичної партії Норвегії (КПН). У 1927 році відбулося об'єднання НРП з НСДРП.

У 1933 НРП добилася великого успіху на парламентських виборах і в 1935 стала правлячою партією (прем'єр-міністр в 1935–1945 Ю. Нюгорсволь). У роки окупації Норвегії нацистською Німеччиною (1940–1945) члени НРП брали участь в русі Опору, керівництво партії знаходилося в еміграції.

Здійснення урядами НРП в 2-ій половині 40-60-х роках (голова НРП і прем'єр-міністр Е. Герхардсен) ряду соціальних реформ дозволило трудящим поліпшити своє становище. Зовнішньополітичний курс соціал-демократичного керівництва визначається його орієнтацією на західні угруповання (в 1949 Норвегія вступила в НАТО).

У 60-70-х роках загострилася криза реформістської політики правих лідерів НРП. У 1961 від НРП відійшла частина лівих соціал-демократів, що заснували Соціалістичну народну партію. У результаті парламентських виборів 1965 НРП втратила парламентську більшості і вперше за 30 років перейшла на положення опозиційної партії. Сформований в 1971 уряд лідера НРП Т. Браттелі в жовтні 1972 був вимушений подати у відставку у зв'язку з провалом його спроби втягнути Норвегію в Європейське економічне співтовариство (референдум у вересні 1972). У 1973 від НРП знову відкололася опозиційна група, яка виступила проти правого курсу керівництва партії.

У 1981 році вперше в історії Норвегії уряд очолила жінка — Ґру Гарлем Брундтланд, яка представляла НРП. Вона перебувала при владі з 4 лютого 1981 по 14 жовтня 1981, з 9 травня 1986 по 16 жовтня 1989 та з 3 листопада 1990 по 25 жовтня 1996 року.

На виборах 2001 року в Стортинг, НРП отримала всього 43 місця в парламенті з 165. На тлі показників попередніх десятиліть, коли партія починаючи з виборів 1933 року отримувала не менше 62 місць в парламенті, багатьма це сприймалося як нищівної поразки. Серед причин цього називали непопулярне рішення 1997 року про приватизацію частини державної власності та пов'язані з цим скандали. Проте, на останніх виборах в Стортинг, в 2005 році, Норвезька робітнича партія зуміла в основному повернути втрачені позиції, отримавши 61 місце з 169.

Представництво НРП в стортингу[ред.ред. код]

Агітаційний намет Норвезької робітничої партії, 2007 рік
Рік Кількість голосів % голосів Місць у стортингу Зміна Уряд
1894 ------------------------ 0,3 0 із 114 0 ------
1897 ------------------------ 0,6 0 із 114 0 ------
1900 ------------------------ 5,2 0 із 114 0 ------
1903 ------------------------ 12,1 4 із 117 +4 ні
1906 43,134 15,9 10 із 123 +6 ні
1909 91,268 21,5 11 із 123 +1 ні
1912 128,455 26,2 23 із 123 +12 ні
1915 198,111 32,0 19 із 123 -4 ні
1918 209,560 31,6 18 із 126 -1 ні
1921 192,616 21,3 29 із 150 ------- ні
1924 179,567 18,4 24 із 150 -5 ні
1927 368,106 36,8 59 із 150 +35 ТАК (28р.)
1930 374,854 31,4 47 із 150 -12 ні
1933 500,526 40,1 69 із 150 +22 ТАК (35-36рр.)
1936 618,616 42,5 70 із 150 +1 ТАК
1945 609,348 41,0 76 із 150 +6 ТАК
1949 803,471 45,7 85 із 150 +9 ТАК
1953 830,448 46,7 77 із 150 -8 ТАК
1957 865,675 48,3 78 із 150 +1 ТАК
1961 860,526 46,8 74 із 150 -4 ТАК (61-63рр.)
1965 883,320 43,1 68 із 150 -6 ні
1969 1,004,348 46,5 74 із 150 +6 ТАК (71-72рр.)
1973 759,499 35,3 62 із 155 -12 ТАК
1977 972,434 42,3 76 із 155 +14 ТАК
1981 914,749 37,1 65 із 155 -11 ні
1985 1,061,712 40,8 71 із 157 +6 ТАК (86-89рр.)
1989 907,393 34,3 63 із 165 ------ ТАК (90-93рр.)
1993 908,724 36,9 67 із 165 +4 ТАК
1997 904,362 35,0 65 із 165 -2 ТАК (00-01рр.)
2001 612,632 24,3 43 із 165 -22 ні
2005 862,456 32,7 61 із 169 +18 ТАК
2009 949,060 35,4 64 із 169 +3 ТАК
2013 874,769 30,8 55 із 169 -9 ні

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]