Веретенников Віктор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Веретенников Віктор Олександрович
Народився 22 серпня 1940(1940-08-22) (80 років)
Дніпропетровськ, Україна
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українець
Діяльність підприємець
Alma mater НГУ
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України[2]
Партія фракція «Нова Україна»
Головував Народний депутат України (15.05.1990-10.05.1994)
Нагороди
орден «Знак Пошани» Орден «За заслуги» III ступеня орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Заслужений діяч мистецтв України
IMDb nm7691480

Веретенников Віктор Олександрович (також Веретенніков, 22 серпня 1940) — російський радянський та український радянський письменник. Окрім письменницької кар'єри Веретенников також був успішним українським політиком та підприємцем (був Народним депутатом України 1-го та 4-го скликання та займав посаду президентом та співвласником компанії «Комбінат Придніпровський» (ТМ «Злагода», ТМ «Любімчік») та президентом корпорації «Дитяче харчування»).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 серпня 1940 р. в м. Дніпропетровську, в сім'ї робітників. У 1955 р. став студентом Дніпропетровського залізничного технікуму, пізніше отримав вищу освіту за спеціальністю «інженер-електромеханік» у Дніпропетровському гірничому інституті.

З 1959 р. працював електромонтером, бригадиром, майстром електромонтажного поїзду N 702. З 1961 по 1964 рр. проходив строкову військову службу.

З 1964 р. працював електрослюсарем Дніпропетровського машинобудівного заводу. З 1965 р. — старший інженер-енергетик, головний енергетик, заступник директора міськмолокозаводу N 1. У 1976 р. Веретенников В. О. стає директором міськмолокозаводу N 2.

З 1988 р. він стає Генеральним директором молочного комбінату «Придніпровський», нині президент Приватної акціонерної компанії «Комбінат Придніпровський», президент Української корпорації «Дитяче харчування».

Одружений, має двоє дітей.

Суспільно-політична діяльність[ред. | ред. код]

Член КПРС з 1966 року; депутат обласної Ради; член об'єднання «Нова Україна».

Висунутий кандидатом в народні депутати трудовими колективами молочного комбінату «Придніпровський», ВО кондитерської промисловості, виноробного заводу, ВО пивобезалкогольної промисловості «Дніпро», автопідприємства 0304. 18 березня 1990 р. обраний Народним депутатом України, перемігши п'ятьох претендентів і отримавши у 2-му турі 59.01 % голосів (Дніпропетровська область, індустріальний виборчий округ N 79). Входив до групи «Злагода-Центр», керівник групи; фракція «Нова Україна».

Член Комісії ВР України з питань економічної реформи і управління народним господарством.

З квітня 2002 по березень 2005 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 28 (Дніпропетровська область), працював у депутатській фракції «Партії промисловців і підприємців України».

Член Спілки письменників України, член Спілки Журналістів України.

Бізнес діяльність[ред. | ред. код]

Брати Віктор та Андрій Веретеннікови є співвласниками ТОВ «Комбінат Придніпровський» (ТМ «Злагода», ТМ «Любімчік»).

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди: «Золота медаль» за реформаторські ідеї (Париж, 1998). «Людина року-99» Всеукраїнської акції «Золота еліта України» у номінації «Вища якість вітчизняної продукції» — торговельної марки «Злагода». Золота медаль «Олександр Довженко» (Ялта, 2001, за заслуги в розвитку літератури, телебачення і кіно). Орден «Знак Пошани» (1986).[3]. Також нагороджений золотою медаллю ВДНГ СРСР, медаллю громадських організацій «Безкорисливе серце».

Особисті нагороди:

  • 2002 рік – орден «За заслуги» ІІІ ступеня;
  • 2005 рік  - орден „Ярослава Мудрого” V ступеня
  • 2009 рік – заслужений діяч мистецтв України
  • 2012 рік – почесний громадянин м. Дніпропетровська

Міжнародні творчі нагороди:

  • 2001 рік – золота медаль «Олександра Довженко» за заслуги у розвитку літератури, телебачення та кіно (роман та фільм «Втрачений рай»);
  • 2003 рік - золота медаль «Лесі Українки» за великий внесок у розвиток телебачення та кіно, підвищення їх ролі в житті світового суспільства (роман та фільм «Дикий табун»);
  • 2006 рік - золота медаль «Антона Чехова» за великий внесок у розвиток світової літератури та кіно;
  • 2009 рік – за літературну діяльність та розбудову українського кінематографу присвоєно звання «Заслуженний діяч мистецтвУкраїни».
  • 2011 рік – кінофільм «Заграва» визнано кращим ігровим фільмом 2011 року;
  • 2014 рік – літературна премія Олеся Гончара в номінації «Проза» за кінороман «Гетьман».
  • 2015 рік – створення кінофільму «Гетьман», який отримав статус Національного фільму України;
  • 2017 рік – обраний академіком «Національної кіноакадемії України».

Літературні твори[ред. | ред. код]

Бібліографія Віктора Веретенникова:[4]

Російською
  • Виктор Веретенников. Красный лог: Повести и рассказы. Днипро: Промінь, 1982. 190 стр.
  • Виктор Веретенников. Песнь оленьего урочища (Волчий гон): Роман. Москва: Молодая гвардия, 1984. 96 стр.
  • Виктор Веретенников. Нежданно – негаданно: повести и рассказы. Киев: Молодь, 1987. 184 стр. ISBN ?
    • (передрук) Виктор Веретенников. Волчий гон: Роман. Киев: Український письменник, 1992. 158 стр. ISBN 5-333-01156-7
    • (передрук) Виктор Веретенников. Песнь оленьего урочища (Волчий гон): Роман. Киев: Український письменник, 1993. 381 стр. ISBN 5-333-01156-7
  • Виктор Веретенников. Беркуты: Роман. Киев: Український письменник, 1992. 381 стр. ISBN 5-333-01108-7
  • Виктор Веретенников. Потерянный рай: Роман. Киев: Український письменник, 1995. 319 стр. ISBN 966-580-073-6
    • (передрук) Виктор Веретенников. Потерянный рай. Киев : ИЦ "Академия", 2001. 344 стр. ISBN 966-580-118-Х
  • Виктор Веретенников. Куда мчится "Дикий табун": статьи и размышления человека-созидателя, руководителя, политика, журналиста, писателя. Днепропетровск: ?, 1998. 180 стор. ISBN ?
  • Виктор Веретенников. Дикий табун: Роман. Киев: Український письменник. 1998. 253 стр. ISBN 966-579-021-8
    • (передрук) Виктор Веретенников. Дикий Табун: роман. Киносценарий. Публицистика. Киев: ИЦ Академия, 2003. 399 стр. ISBN 966-580-146-5
  • Виктор Веретенников. Сочинения : в 5 т. Киев : ИЦ "Академия", 2000. ISBN 966-580-080-9.
    • Т. 1 : Красный лог : повести. Киев : ИЦ "Академия". 2000. 376 с. ISBN 966-580-083-3
    • Т. 2 : Волчий гон: Роман ; Рассказы. Киев : ИЦ "Академия". 2000. 408 с. - ISBN 966-580-086-8
    • Т. 3 : Потерянный рай : роман. Киев : ИЦ "Академия". 2000. 336 с. ISBN 966-580-089-2
    • Т. 4 : Дикий табун: Роман; Публицистика. Киев : ИЦ "Академия". 2000. 368 с. - ISBN 966-580-092-2
    • Т. 5 : Скачки. Кыйив : ИЦ "Академия". 2000. 368 с. ISBN 966-580-068-X
  • Виктор Веретенников. Скачки. Киев : ИЦ "Академия", 2002. 384 стр. ISBN 966-580-118-Х
  • Виктор Веретенников. Запороги: роман-киносценарий. Киев: ИЦ Академия, 2006. 407 стр. ISBN 966-580-210-0
  • Виктор Веретенников. Заграва: кинороман. Киев: Академвидав. 2010. 167 стр. ISBN 978-966-8226-95-3
  • Виктор Веретенников. Тайна трех Александров: кинороман. Киев: Академвидав. 2019. 286 стр. ISBN 978-617-572-117-9
Українською
  • Віктор Веретенников. Запороги. роман. Київ: Академія. 2004. 368 стор. ISBN 966-580-181-3
  • Віктор Веретенников. Запороги: драма на 2 дії. Київ: Академія. 2005. 46 стор. ISBN 966-580-187-2
  • Віктор Веретенников. Запороги. Дикий табун. Київ: Академія. 2005. 566 стор. ISBN 966-580-196-1
  • Віктор Веретенников. Заграва. Київ: Академія. 2009. 302 стор. ISBN ?
  • Віктор Веретенников. Гетьман: кінороман. Київ: Академвидав. 2013. 222 стор. ISBN 978-617-572-052-3
    • (передрук) Віктор Веретенников. Гетьман. Заграва. Втрачений рай: З нового десятиліття. Київ: Академвидав. 2015. 576 стор. ISBN 978-617-572-086-8
  • Віктор Веретенников. Вторгнення: кінороман. Київ: Академвидав. 2017. 222 стор. ISBN 978-617-572-100-1
  • Віктор Веретенников. Битва за престол: кінороман. Київ: Академвидав. 2018. 316 стор. ISBN 978-966-580-541-0

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]