Вериківська Олена Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вериківська Олена Михайлівна
Народилася 15 березня 1932(1932-03-15)
Харків
Померла 22 вересня 2004(2004-09-22) (72 роки)
Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність піаністка, педагог
Відома завдяки засновник регіонального конкурсу юних піаністів Олени Вериківської
Alma mater Київська консерваторія
Заклад Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Батько Вериківський Михайло Іванович
Родичі сестра Ірина
Брати, сестри Вериківська Ірина Михайлівна
У шлюбі з Митницький Едуард Маркович
Діти син Дмитро (1958), музикант
Нагороди
Заслужений працівник культури України
Заслужений працівник культури України
(1993)

Оле́на Миха́йлівна Верикі́вська (нар. 15 березня 1932(19320315), Харків — 22 вересня 2004, Київ) — українська піаністка, педагог. Донька композитора Михайла Вериківського, сестра Ірини Вериківської, дружина Едуарда Митницького. Заслужений працівник культури України (1993).

Життєпис[ред. | ред. код]

1955 — закінчила Київську консерваторію (клас А. А. Янкевича-Янкелевича).

З 1955 — викладач класу фортепіано, з 1986 — завідувачка фортепіанного відділення Київського музичного училища ім Р. Глієра.

Водночас 1964—1971 років — викладач кафедри спеціального фортепіано Київської консерваторії.

Проводила майстер-класи в Польщі, Німеччині, Венесуелі.

З кінця 1980-х років започаткувала серію концертів «Антологія української фортепіанної музики».

1995 року організувала регіональний конкурс юних піаністів (з 2004 року — імені Олени Вериківської).

Пішла з життя 22 вересня 2004 року. 24 березня 2006 року в класі № 9 Інституту музики ім. Р. М. Глієра за підтримки Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця було відкрито меморіальну дошку її пам'яті.

Її син Дмитро (нар. 1958) — контрабасист, працює в оперному театрі міста Гера, Німеччина.

Режисер Едуард Митницький, який прожив з нею в шлюбі понад 52 роки, присвятив пам'яті дружини книгу «Леля», яка вийшла в світ 2006 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Праці[ред. | ред. код]

  • Особливості фортепіанних творів М. Вериківського // Матеріали 1-ї конференції Асоціації піаністів-педагогів України. — Х., 1992
  • «Митець, свідомий свого призначення». Спогади про батька: Збірник стаптей до 100-річного ювілею М. Вериківського. — К., 1997

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Вериківська Олена Михайлівна // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 327.
  • М. А. Зарудянська. Вериківська Олена Михайлівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=33588 (дата звернення: 25.02.2021)