Веспасіян Коховський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Веспасіян Коховський
Wespazjan.jpg
Псевдо Геронім
Народився 1633(1633)
Гай
Помер 6 червня 1700(1700-06-06)
Краків
Підданство Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність політик, військовий очільник
Володіє мовами латина і польська[1]
Конфесія католицтво
Рід Коховські
Батько Ян Коховський
Мати Софія Яновська
У шлюбі з був двічі одружений
Діти 1 син
Герб

Веспасіян Геронім Коховський (Wespazjan Hieronim Kochowski, 1633 — 6 червня 1700) — державний та військовий діяч, поет, письменник, історик часів Речі Посполитої.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі шляхетського роду Коховських гербу Нечуя. Народився 1633 року в с. Гай (у сучасній ґміні Васнюв).

Навчався у Новодворському колегіумі (натепер I Ліцей ім. Бартоломея Новодворського). 1650 року був зарахований до крилатих гусар. Спочатку воював проти Козацької держави, зокрема брав участь у битві під Берестечком у 1651 році, потім проти Московії. У 1655—1660 роках був у польському війську, яке боролося проти шведської навали. У 1660 році повернувся до рідного села, але незабаром перебрався до с. Голеніви.

У 1665—1666 роках брав участь у рокоши Єжи Любомирського проти короля Яна II Казимира. Відзначився у битві при Міонтв (Іновроцлавське воєводство) у 1666 році. У 1671—1673 роках обіймав посаду піджупника на соляних копальнях Велички. У 1683 році брав участь у Віденській битві. У 1688 році був запрошений до королівського двору Яна III Собеського як офіційний історіограф. З часом придбав авторитет серед магнатів та шляхти. Помер 1700 року в Кракові.

Творчість[ред. | ред. код]

В.Коховський є автором значного історичного твору «Аннали Польщі від смерті Владислава IV», які частково були видані у 1683—1698 роках. Тут охоплюється період від 1648 року до королювання Яна Собеського. Вони були написані латиною. Окремий історичний твір присвячено віденській перемозі 1683 року — «Записи про війну з турками».

Коховським був одним з улюбленіших поетів свого часу. Автор низки релігійних поем і панегіриків польською і латинською мовами — «Камінь свідчень невинуватості великого сенатора Корони Польської» (1666 рік — панегирик на честь Єжи-Себастьяна Любомирського, «Вервиці Пресвятої Діви Марії» 1668 року, «Страждання Христа» й «Сад Богородиці» 1681 року).

Під впливом віденського походу склав епічну поему «Справа Божа, або Пісні врятованого Відня», яка відрізняється чудовою поетичною мовою і художньою образністю.

Користувався популярністю його збірка «Непразне неробство» 1674 року, куди увійшли ліричні вірші, релігійна і політична поезія, епіграми, фрашки. Тут присутня різноманітність тем, почуттів, стилістичних фігур і віршованих форм. Коховський висловив турботу про долю Речі Посполитої, хвалив її успіхи, критикували слабкість, заохочував співвітчизників на захист Вітчизни. також у збірці прсиутні жарти на побутові теми.

Найбільш цінним в творчій спадщині Кохівського є «Польська псалмодия» (1693 року) — стилізований прозаїчний цикл на кшталт громадянського заповіту. Продумана гармонія композиції заснована на органічному поєднані елементів епосу і лірики. Основою оповідання є віденська перемога поляків над турками, що являє релігійно-патріотичний символ перемоги віри і народу. Роздуми про долі сучасників, приватне минуле постають на тлі бурхливих подій епохи. Сповідь поета переходить в сповідь громадянина. Гнітюча картина зловживання принципами «золотий свободи» змінюється оптимізмом містичного бачення майбутньої величі Польщі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела та література[ред. | ред. код]