Викрадення Європи (Сєров)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сєров Валентин Олександрович , « Викрадення Європи», 40 x 52 см.1910 р.
Europe serov.jpg
Сєров Валентин Олександрович , « Викрадення Європи», 40 x 52 см.1910 р.
Творець: Сєров Валентин Олександрович
Час створення: 1910
Розміри: 40 x 52 см.
Матеріал: олійна фарба і полотно[d]
Техніка: Картон, гуаш, темпера
Зберігається: Санкт-Петербург, Росія
Музей: Державний Російський музей
Сєров Валентин Олександрович , « Викрадення Європи», 40 x 52 см.1910 р. у Вікісховищі?

Викрадення Європи  — популярний твір пізнього періоду творчості російського художника Сєрова Валентина Олександровича (1865–1911).

Сєров повернувся з подорожі до Греції у 1907 році. Формально уславлений на той час художник їздив на натуру, тобто хотів побачити реальні грецькі краєвиди, грецькі камені і рослини, залишки античних міст. Його запросили зробити панно в новобудованому Музеї красних мистецтв в Москві. Панно призначалося для створення відповідної атмосфери Відділу античних відливків скульптури.

В цей час набули міці процеси перегляду мистецтва Стародавньої Греці. Митці різних країн жадібно вивчали твори різних періодів історії Греції і відтворювали імпульси призабутих епох в своїх творах(античні теми у Пікассо, Івана Мештровича, пізніше у Антуана Бурделя, Арістида Майоля тощо). Сєров, що відвідував Париж, добре знав про ці пошуки і сам робив спроби розкрити імпульси, що йшли від контактів культур Сходу і Заходу, від періферії і столиці, архаїчного і сучасного.

Античність Сєрова надзвичайно наближена до реальності і навіть побутовості. В картині " Одісей і Навзікая " мотив античного оповідання трактований з незвичною простотою і без жодних слідів академізму, що монополізував античність на той час. Навзікая править колісницею, а він поспіша за нею, наскоро замотавшись у одяг, що та йому дарувала. Зближені тони картини малюють реальне узбережжя. І лише хмари, осяяні сонцем, дивують як свято порятунку героя.

Фреска з Помпей. 1 ст. до н. е.

Художник добре знав і міфічний сюжет «Викрадення Європи», що неодноразово розробляли митці 17 — 18 століть. Але не композиції бароко чи рококо привабили митця. Узявшись за тему, від зажадав створити свій варіант, наче змагаючись з велетнями мистецтва 17 століття. І звернувся до архаїки, до того періоду Стародавньої Греції, коли тільки вироблялися головні риси грецької цивілізації, які будуть тільки доповнені і розвинені в добу Перікла, в добу еллінізму. Все це стане базою, підмурками могутньої європейської культури на століття вперед.

Сєров наполегливо шукав і свій варіант композиції, і свою техніку виконання. Його Європа — фінікійська царівна, нагадує давньогрецьку кору, відому по архаїчним скульптурам. Митець звернувся до техніки гуаші, що нагадувала фреску. Адже одне з зображень «Викрадення Європи», що знайшли у Помпеях, було створене саме в техніці фрески. Було зроблено декілька варіантів композиції, бо Сєров намагався зробити максимально лаконічну композицію. Це йому вдалося і він відтворить сюжет ще і в скульптурі (теракота).

Варіанти композиції розійшлися країною вони є ів музеях, і в приватних збірках. Два ескізи Сєрова з тою же назвою зберігає Третьяковська галерея.

Джерела[ред.ред. код]

  • Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
  • «Гос. Русский музей. Живопись 18-начала 20 веков», каталог, Л, «Аврора», 1980
  • Сборник «Античность в европейской живописи 15-20 веков», М, 1982
  • Грабарь И. Є. "Валентин Александрович Сєров. Жизнь и творчество. ", М, 1965
  • Сборник «Панорама искусств — 1978», М, 1979
  • Сборник «Античность и современность», М, 1972

Див. також[ред.ред. код]