Винарівка (Коростенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Винарівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Іршанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18060070020082952
Основні дані
Населення 31 (2001)
Площа 0,301 км²
Густота населення 102,99 осіб/км²
Поштовий індекс 12902[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°51′45″ пн. ш. 28°52′01″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
183 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Гулія, 7, смт Іршанськ, Коростенський р-н, Житомирська обл., 12110
Карта
Винарівка. Карта розташування: Україна
Винарівка
Винарівка
Винарівка. Карта розташування: Житомирська область
Винарівка
Винарівка
Мапа
Мапа

Винарі́вка (раніше також — Войнарівка) — село в Україні, в Іршанській селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 31 особу (2001).

Населення[ред. | ред. код]

Наприкінці 19 століття в хуторі проживало 61 особа, з них 30 чоловіків та 31 жінка, дворів — 10[2].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 55 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 31 особу[3].

Історія[ред. | ред. код]

Колишня назва — Войнарівка[4]. Станом на 1648 рік була знищена[5]. У середині 19 століття — хутір Радомисльського повіту Київської губернії. Власність поміщика Вельгорського, якому належали там 152 селян[6]. Входив до складу Стремигородської волості[4]. За Географічним словником Королівства Польського, була це західна частина села Стремигород (Стрим)[5][7].

Наприкінці 19 століття — власницький хутір Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль — 52 версти, до найближчої пароплавної станції у Чорнобилі — 110 верст, телеграфної й поштової земської станцій у Малині — 35 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство. У хуторі числилося 87 десятин землі, яка належала різним прошаркам населення. Господарство велося за трипільною системою[2].

У 1923 році увійшов до складу новоствореної Меленівської сільської ради, яка у квітні 1923 року включена до складу новоутвореного Чоповицького району Малинської округи. 10 вересня 1924 року, внаслідок ліквідації Чоповицького району, в складі сільської ради переданий до Малинського району Малинської округи, 23 лютого 1927 року — до складу відновленого Чоповицького району Коростенської округи, 5 лютого 1931 року — до складу Малинського району Української СРР, 17 лютого 1935 року — до складу відновленого Чоповицького району Київської області, 28 листопада 1957 року — до складу Коростенського району Житомирської області[4].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Меленівської сільської ради Коростенського району включено до складу Іршанської селищної територіальної громади Коростенського району Житомирської області[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 1 червня 2020.
  2. а б 11. Хутор Войнаровка // Список населенных мест Киевской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська дореф.) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1144. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 26 грудня 2023.
  3. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 26 грудня 2023.
  4. а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: «Волинь», 2007. с. 228. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 26 грудня 2023.
  5. а б Stremihorod // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 399. (пол.)
  6. Л. Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. Україніка (російська дореф.) . Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 127. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 26 грудня 2023.
  7. Wojnarówka 1.) zachodnia część… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 751. (пол.)
  8. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 6 жовтня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]