Виссогота (герб)
| Виссогота | |
|---|---|
 | |
| Версії | |
 Герб Виссогота за Гайлем[1] | |
 Виссогота ІІ[1] | |
| Деталі | |
| Носій | Бендорські, Бренерти, Вискоти, Вишкоти, Голінські, Дзецяртовські, Закржевські, Кавецькі, Подуховські |
| Ранні версії | 1362 (печатка), 1411 (запис) |
Виссогота (Вишогота, Вискота, Вишкота; пол. Wyssogota, Wyszogota, Wyskota, Wyszkota) – шляхетський герб польського походження[2], вживаний в Речі Посполитій.
Опис герба[ред. | ред. код]
Щит розсічено вертикально, праве поле - срібно-чорна шахівниця, в лівому полі, червоному, срібна півлілея (півгоздава) в стовп.
Клейнод - половина чоловіка, з вусами, що тримає в правиці меч, а в лівиці половину колеса.
Намет срібний, підбитий червоним праворуч і чорним ліворуч.
У записках зустрічаються суперечливі відомості щодо кольору, порядку фігур на щиті і змісту клейноду[3]: за Куліковським, герб описаний як розсічений в стовп, в правому червоному полі срібна півлілея (півгоздава), в лівому полі шахівниця чорно-срібна, клейнод - половина чоловіка в срібних латах, тримаючий в правиці половину колеса (возового), в лівиці меч.
Найбільш ранні згадки[ред. | ред. код]
- 1362 рік - печатка Домаслава, плебана з Непарта;
- 1376 рік - печатка Собєслава, абата Любінського монастиря;
- 1382 рік - печать Томислава з Вишкот;
- 1411 рік - запис судової справи[3].
Роди[ред. | ред. код]
Бендорські (Bendorski, Będorski), Бренерти (Brenert), Вискоти (Wyskota), Вишкоти (Wyszkota), Голінські (Goliński), Дзецяртовські (Dzieciartowski), Закржевські (Закревські, Закшевські) (Zakrzewski), Кавецькі (Kawiecki), Подуховські (Poduchowski)
Список був складений на основі достовірних джерел, особливо класичних і сучасних гербовників. Слід, однак, звернути увагу на часте явище самопризначення шляхтою невластивих гербів, що було потім втілено у виданих пізніше Гербовниках. Ідентичність прізвища не обов'язково означає приналежність до певного гербового роду. Таку приналежність можна безперечно визначити тільки генеалогічними дослідженнями.
Відомі власники герба[ред. | ред. код]
- Ігнацій Виссогота Закржевський (1745-1802), політик, президент (тобто міський голова) Варшави, хорунжий] познанський, стольник познанський, підчаший познанський, депутат Чотирирічного Сейму
- Ігнацій Закржевський (1823-1889), історик і геральдист
- Евлогіуш (Євлогій) Виссогота-Закржевський (1806-1884), історик, учасник січневого (1863) та листопадового (1830-1831) повстань
- Станіслав Казимир Юзеф Вискота-Закржевський (1902-1986), полковник кавалерії Польських Збройних Сил
- Владислав Виссогота-Закржевський (1894-1981), підполковник піхоти Війська Польського
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б T. Gajl, Herbarz Polski
- ↑ Genealogia Dynastyczna[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ а б Andrzej Kulikowski: Wielki herbarz rodów polskich. Warszawa: Świat Książki, 2005, s. 316. ISBN 83-7391-523-0.