Ксьондз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ксьондз (пол. ksiądz) — термін польського походження, що вживається в сучасній польській мові для означення римо-католицьких священиків.

Польське ksiądz походить від прасл. *kъnędzь і в старопольській мало значення «князь»[1].

Історія[ред.ред. код]

У давнину ним означали тих, хто належав до панівного стану, включаючи й короля. На думку деяких дослідників, перехід значення слова ksiądz від «князь» до «священик» свідчить про те, що у племен, які об'єдналися в єдину державу — Польщу, язичницьке духовенство мало значну вагу і великий авторитет. Польський хроніст ХІІІ ст. Богухвал (пол. Bogufal) свідчить, зокрема, що Болеслава І Хороброго, який поширив назву ксьондз на християнське духовенство з метою піднести авторитет останнього в очах напів'язичницького населення, поляки спочатку титулували воєводою, а згодом почали іменувати також ксьондзами. Ще в XVI ст. Сигізмунд ІІ Август у Статуті Гербурта титулується як «король польський, великий ксьонз литовський». З XVII ст. слово ксьондз у світському значенні практично перестає вживатися.

Література[ред.ред. код]

  • Gloger Z. Ksiądz // Encyklopedia staropolska. Ilustrowana, t. 2. — Warszawa, 1958. (пол.)
  • Kuropatnicki Е. А. O Xiązętach. В кн.: Wiadomosci o kleynocie szlacheckim, oraz herbach domów szlacheckich w Koronie Polskej i Wielkim Xięstwie Litewskim …, cz. 1. — Warszawa, 1789. (пол.)
  • Любавский М. История западных славян. — М., 1918. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9
Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.