Власов Петро Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Власов Петро Костянтинович
Власов П.К.jpg
Народився 12 листопада 1959(1959-11-12) (59 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність росіянин
Alma mater Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Посада Директор «Інституту Прикладної Психології», м. Харків, Україна
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор психологічних наук

Петро́ Костянти́нович Вла́сов (12 листопада 1959(19591112), м. Харків, Українська РСР) — український психолог, консультант, доктор психологічних наук, обіймає посаду директора Інституту прикладної психології «Гуманітарний Центр», м. Харків. Дійсний член професійних психологічних асоціацій (IAAP, SIOP, EAWOP, BEEPG).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 листопада 1959 року в місті Харкові.

У 1983 році закінчив Харківський політехнічний інститут за спеціальністю інженер-електрик. Відразу після закінчення викладав у Механіко-технологічному технікумі (м. Харків, Україна) курс «Інформатики і обчислювальної техніки». Одночасно з викладанням продовжив освіту претендентом по «Технічній кібернетиці». У 1988 році був направлений на перепідготовку до ЛДУ на факультет психології за фахом «Інженерна психологія», який закінчив в 1989 році з відмінністю і отримав диплом про перепідготовку з присвоєнням відповідної кваліфікації. У 1989 був прикомандирований профільним міністерством України на стажування (дослідник), а потім в 1990 направлений до аспірантури ЛДУ (факультет психології) з актуальної на той час проблеми — надійність людського чинника енергосистем і, витримавши конкурс і склавши вступні іспити, був зарахований до очної аспірантури, яку закінчив в 1993 році і в строк захистив дисертацію по темі «Структурно-алгоритмічне дослідження і моделювання операторської діяльності для підвищення кваліфікації оперативного персоналу АЕС». Науковий керівник — професор, доктор психологічних наук Г. В. Суходольский. У аспірантурі отримував стипендію уряду Фінляндії за дослідження в області підготовки операторів АЕС.

Кандидатська дисертація на тему «Структурно-алгоритмічне дослідження і моделювання операторської діяльності для підвищення кваліфікації оперативного персоналу АЕС» була захищена в 1994 році, спеціальність — 19.00.03 — психологія праці, інженерна психологія.

Наукові досягнення[ред. | ред. код]

В результаті досліджень на БЩУ виявив індивідуальні стратегії зниження невизначеності операторів АЕС, які впливають на безпеку діяльності в невизначених ситуаціях. Також створив метод для дослідження аналогічної діяльності, де наслідки помилок екологічно, економічно і соціально значимі. На основі цих даних була створена і проведена програма навчання для УТЦ АЕС в Смоленському Учбово-тренувальному центрі (1991 р., м. Десногорськ, Росія). Експериментальні результати були впроваджені в системі навчання діям в аварійних ситуаціях на Ігналінській АЕС (Литва).

Досвід роботи[ред. | ред. код]

Відразу після закінчення викладав в Механико-технологічному технікумі (Україна, Харків) курс «Електротехніки з основами електроніки», «Інформатики і обчислювальної техніки». У 1989 організував науково-дослідну, консультаційну організацію «Гуманітарний Центр» в м. Харків і згодом став його директором. З 1996 року став членом асоціації психологів Східної Європи та Великої Британії (BEEPG). На даний момент є членом профільних асоціацій: IAAP, EAWOP, SIOP. У 1998 «Гуманітарний Центр» став асоційованим членом «International Association of Applied Psychology».

У 1999 році організував спецфакультет «Організаційна психологія» з перепідготовки фахівців з вищою освітою і затвердив його програму в Міністерстві Освіти України. У 2000 році «Гуманітарний Центр» додав до своєї сфери діяльності видавничі проекти, співпрацюючи з європейськими університетськими видавництвами (Oxford, Cambridge, Sage, Гейдельбергский Університет, PWN). У 2004 році перетворив «Гуманітарний Центр» в Інститут Прикладної Психології і затвердив тему докторської дисертації в Інституті психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Упродовж усього цього часу проводить дослідження в області психології підприємництва, проектування структури діяльності організацій, дослідження задуму організації; поведінки споживачів і реклами. (На даний момент провів близько 80 дослідницьких проектів в цих напрямах).

У 2017 році захистив докторську дисертацію на тему «Психологія проектування організації на етапі задуму», спеціальність — 19.00.10 — організаційна психологія; економічна психологія. Захист пройшов в Національній академії педагогічних наук України, в Інституті психології ім. Г. С. Костюка. Зараз керує Інститутом Прикладної Психології (м. Харків). Окрім викладацької діяльності, очолює наукову лабораторію з організаційної психології (основні проблеми: проектування діяльності організацій, дослідження організаційної культури). Викладацька практика: курс «Організаційна психологія», «Управлінське консультування», «Методичний соціально-психологічний тренінг».

Сфера наукових інтересів: організаційна і економічна психологія; психологія підприємців і поведінка споживачів, реклами. Практична робота: Спеціалізується в розробці і впровадженні систем оцінки, підбору, підготовки і розвитку персоналу виробничих підприємств і комерційних структур.

Спеціалізується у галузі психологічного забезпечення просування продукту на ринок, в тому числі заходів по стимулюванню збуту на ринках: складної промислової техніки, автомобілів, автозапчастин, медичних препаратів і устаткування, продуктів харчування, меблів, одягу, канцелярських товарів, консультаційних і видавничих проектів та ін. Є консультантом з проектування організацій. Має велику консультативну практику з управлінського і особового консультування. Є ведучим соціально-психологічних тренінгових груп. Тематики: «Ефективна комунікація», «Ділові переговори», Тренінги професійного і особистісного зростання («Балінтовські групи»). Провів більше 150 тренінгових груп для виробничих підприємств і комерційних структур.

Має досвід в перекладі і науковому редагуванні спеціальної літератури.

Спеціальні навички[ред. | ред. код]

Англійська — вільно, на рівні перекладу наукових текстів. Кваліфікацію перекладача наукових текстів отримав в Санкт-Петербурзькому Державному Університеті.

Польська мова — вільно, на рівні перекладу (професійні курси при консульстві Польщі у м. Харків).

Основні праці[ред. | ред. код]

Автор більше 100 наукових робіт, у тому числі 5 монографій.

  1. Власов П. К. Психологія формування стратегії організації на етапі задуму. П — Спб.: Вид-во С.-Петербургского ун-та, 2001. — 268 с.
  2. Власов П. К. Задум і організаційна реальність. Структура смислоутворення в організаціях / П. К. Власов, А. А. Кисельова. — Х.: Вид-во Гуманітарний центр, 2012. — 310 с.
  3. П. К. Власов. Партнерське спілкування. Тренінг. Ігри і вправи. Методичні матеріали для ведучого / 2-е вид., випр., доп. — Х., Вид-во «Гуманітарний Центр», 2014. — 172 с.
  4. Власов П. К. Психологія організацій: проектування на етапі задуму: [монографія] / П. К. Власов. — Харків: Гуманітарний центр, 2015. — 336 с.
  5. Психологія в рекламі / під редакцією П. К. Власова, 3-е вид. (випр., доп.) — Х.: вид-во «Гуманітарний Центр», 2017. — 376 с.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]