Возняк Дмитро Костянтинович

Дмитро Костянтинович Возняк
Народився	22 листопада 1938(1938-11-22) с. Чорноріки, Підкарпатське воєводство, Польща
Помер	14 вересня 2023(2023-09-14) (84 роки)
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	геолог
Alma mater	Львівський університет
Галузь	геологія
Заклад	Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України
Науковий ступінь	доктор геологічних наук

Дмитро́ Костянти́нович Возня́к (22 листопада 1938 — 14 вересня 2023) — український геолог, доктор геологічних наук (2003).

Життєпис

Народився в селі Чорноріки, що нині входить до гміни Корчина Кросненського повіту Підкарпатського воєводства Польщі, де здавна проживали лемки. У 1945 році внаслідок акції «Вісла» примусово, разом з родиною, був переселений у село Чумаки Сталінської (нині — Донецької) області. У 1947 році родина переїздить до села Скнилівок, у передмісті Львова. У 1955 році успішно закінчив 10 класів львівської середньої школи № 51.

У 1960 році закінчив геологічний факультет Львівського університету. Працював інженером Волинської експедиції при геологічному факультеті Львівського університету (1960—1962); в Інституті геології і геохімії горючих копалин АН УРСР у Львові (1962—1970); від 1972 року — в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ (Київ): 1976—1993 роки — старший науковий співробітник, 1993—1996 роки — завідувач лабораторією термобарогеохімії, 1996—2000 роки — провідний науковий співробітник, 2000—2019 роки — завідувач відділу регіональної та генетичної мінералогії, з 2019 — головний науковий співробітник.

У 2003 році захистив докторську дисертацію на тему «Флюїдні включення у мінералах як індикатор ендогенного мінералоутворення» (спеціальність 04.00.20 «Мінералогія, кристалографія», диплом від 12.11.2003 року).

Напрями наукових досліджень: регіональна і генетична мінералогія, реконструкція умов утворення мінералів, порід, родовищ корисних копалин за флюїдними включеннями.

Помер на 85-му році життя 14 вересня 2023 року.

Нагороди

• Медаль імені академіка Є. К. Лазаренка (2010).

Основні праці

• Природа, генетическое и геохронологическое значение радиогенных ореолов в минералах Полоховского месторождения (Украинский щит) // Мінералогічний журнал. 1996. Т. 18, № 5 (співавт.);
• Вплив γ-випромінювання на вуглеводневі включення в кварці // Мінералогічний журнал. 1998. Т. 20, № 3 (співавт.);
• Особливості мінерального складу та умов утворення рідкіснометалевих пегматитів західної частини Кіровоградського блоку (Український щит) // Мінералогічний журнал. 2000. Т. 22, № 1 (співавт.);
• Високотермобаричні потоки рідкого СО2 і їх роль у мінералоутворенні (на прикладі Українського щита) // Мінералогічний журнал. 2001. Т. 23, № 4 (співавт.);
• До визначення глибини формування заноришових пегматитів Волині та оцінки потужності зони їх поширення на глибину // Мінералогічний журнал. 2003. Т. 25, № 1.
• Академік Євген Костянтинович Лазаренко і відділ регіональної та генетичної мінералогії / Д. К. Возняк // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2012. — Т. 9. — С. 120—125.
• Отеніт Полохівського петалітового родовища (Український щит) / Д. К. Возняк // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2016. — Т. 13. — С. 21—25.

Посилання

• Енциклопедія сучасної України. [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]