Войтецький Артур Йосипович
Зовнішній вигляд
| Войтецький Артур Йосипович | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() | ||||
| Народився | 23 жовтня 1928[1] Вінниця, Українська СРР, СРСР | |||
| Помер | 22 травня 1993[1] (64 роки) Київ, Україна | |||
| Громадянство | ||||
| Діяльність | кінорежисер, сценарист | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Заклад | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| У шлюбі з | Маргарита Кошелева | |||
| IMDb | nm0901307 | |||
| Нагороди та премії | ||||
Арту́р Йос́ипович Войте́цький (23 жовтня 1928, Вінниця, Українська РСР — 22 травня 1993, Київ, Україна) — український радянський кінорежисер, сценарист, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990).
З 1953 року р. — асистент режисера, потім режисер Київської кіностудії художніх фільмів.
1954 року закінчив КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого (відділення кіно), де викладав у 1966—1971 рр.
Помер на 65-му році життя 22 травня 1993 року. Похований у рідній Вінниці.
- Народжені бурею (1957, режисер у співавт. з Я. Базеляном)
- Це було навесні (1959, режисер у співавт. з К. Гаккелем)
- Летючий корабель (1960, режисер разом з М. Юферовим)
- Десь є син (1962)
- Стежки-доріжки (1963, режисер у співавт. з О. Борисовим)
- До уваги громадян та організацій (1965, режисер)
- З нудьги (1968, режисер, автор сценарію у співавт. з Юрієм Іллєнком, Юрієм Пархоменком, Євгеном Хринюком; Почесна грамота фестивалю; диплом актрисі Майї Булгаковій; приз видавництва «Мистецтво» (Єреван) Валерію Башкатову — на кінофестивалі республік Закавказзя та України в Єревані, 1968 р.)
- Тронка (1971)
- Хвилі Чорного моря (1975–1976)
- Розповіді про любов (1980, автор сценарію, режисер)
- Історія одного кохання (1981, автор сценарію, режисер; Диплом фестивалю і приз газети «Советская культура» — на ВКФ телефільмів в Єревані, 1981 р.)
- Ще до війни (1982, автор сценарію, режисер Борис Савченко, Перша премія та приз журі, приз СК СРСР — на ВКФ телефільмів в Алма-Аті, 1983 р.)
- Ненаглядний мій (1983, співавт. сценар. з Віктором Астаф'євим, режисер; Приз Тетяні Шестаковій за найкраще виконання жіночої ролі — на ВКФ телефільмів у Києві, 1985 р.)
- Десь гримить війна (3 серії) (1986, співавт. сценар. з Віктором Астаф'євим, режисер)
- Нині прослався син людський (1990, автор сценарію, режисер)
- Господи, прости нас грішних (1992, автор сценарію, режисер)
- Войтецький Артур Йосипович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Войтецький Артур Йосипович (фільмографія на kino-teatr.ru) [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Войтецький Артур Йосипович (kinokolo.ua) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Категорії:
- Народились 23 жовтня
- Народились 1928
- Уродженці Вінниці
- Померли 22 травня
- Померли 1993
- Померли в Києві
- Випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
- Викладачі Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Заслужені діячі мистецтв УРСР
- Радянські кінорежисери
- Українські кінорежисери
- Радянські сценаристи
- Українські сценаристи
