Воловник Семен Веніамінович

Воловник Семен Веніамінович
Народився	24 жовтня 1948(1948-10-24) (76 років) Мелітополь, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР→ Україна
Діяльність	зоолог
Alma mater	Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (1971)
Галузь	ентомологія краєзнавство
Заклад	Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Вчене звання	доцент (1987)
Науковий ступінь	кандидат біологічних наук (1984)
Відомий завдяки:	працям з ентомології та краєзнавства
Нагороди	Медаль «Ветеран праці» Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеню (2016)

Воло́вник Семе́н Веніамі́нович (нар. 24 жовтня 1948(19481024)) — український ентомолог, дослідник жуків–довгоносиків і краєзнавець, кандидат біологічних наук, доцент.

Життєпис

С. В. Воловник народився в Мелітополі (1948) і навчався у місцевій середній школі № 4. Після переїзду разом з родиною до Ніжину (Чернігівська область) (1959) закінчив там середню школу № 7 (1966, з золотою медаллю) і поступив до Ніжинського державного педагогічного інституту. Того ж року він перевівся до Мелітопольського державного педагогічного інституту (МДПІ), природничо-географічний факультет якого і закінчив (1971, з відзнакою), одержавши спеціальність «вчитель біології і хімії середньої школи». П'ятикурсником він вчителював у Михайло-Лукашівській середній школі (Вільнянський район Запорізької області). Одержавши диплом про вищу освіту, працював за призначенням держкомісії на Кіровоградщині — у Мошоринській середній школі (Знам'янський район).

Після строкової служби у Радянській Армії (1972—1973) став науковим співробітником Мелітопольського краєзнавчого музею (МГКМ). В цей період він брав активну участь у упорядкуванні і поповненні музейних фондів, створенні Якимівського і Михайлівського народних музеїв, паспортизації пам'яток природи, історії і культури Мелітополя.

З 1976 і до 2013 року С. Воловник викладає у МДПІ, обіймаючи послідовно посади асистента, старшого викладача, доцента. Під керівництвом В. Г. Доліна закінчив аспірантуру Інституту зоології АН УРСР (Київ, 1983). Фактичним науковим консультантом його була М. Є. Тер-Мінасян. Невдовзі С. Воловник захистив кандидатську дисертацію, одержав науковий ступінь кандидата біологічних наук (1984) і звання доцента (1987). З 2009 року — пенсіонер за віком, у 2013 році звільнений з МДПІ.

У 1994—2009 роках працював за сумісництвом у регіональній газеті «Мелитопольские ведомости» (МВ): кореспондентом, заступником редактора, а у 1997—2007 роках — редактором всеукраїнської газети для школярів «Место встречи».

Одружений (1970), має двох доньок та вісім онуків.

Науково-дослідна робота

Переважна більшість досліджень С. Воловника присвячена жукам–довгоносикам підродини Lixinae. Зокрема, він вперше:

• встановив видовий склад та поширення жуків цієї групи у межах України
• знайшов шість видів ліксин, нових для фауни європейської частини СРСР і вісім — для фауни України
• докладно описав біологію декількох видів довгоносиків
• запропонував новий метод вивчення генези регіональних фаун — аналіз зв'язків тварин–фітофагів із рослинами різних життєвих форм
• описав рідкісне природне явище — уловлювання комах квітами некомахоїдної рослини (цинанхума гострого)

Станом на кінець 2021 року мав такі наукометричні показники: індекс Гірша 8 у Google Scholar (21 документ і 164 цитування).

У його творчому доробку — понад 80 наукових публікацій і понад 260 біологічних статей до української «Вікіпедії». Науковець брав участь у з'їздах Українського ентомологічного товариства (Ужгород, 1980; Канів, 1987), всесоюзних нарадах «Проблеми ґрунтової зоології» (Ашхабад, 1984; Тбілісі, 1987), IX з'їзді Всесоюзного ентомологічного товариства (Київ, 1984), III нараді «Біогеоценологічні дослідження в Україні» (Львів, 1984), I Всесоюзній нараді з проблем зоокультури (Москва, 1986), I Закавказькій конференції з ентомології (Єреван, 1986), Всесоюзній нараді по проблемам кадастра і обліку тваринного світу (Уфа, 1989), міжнародній конференції "Фауна Східних Карпат: сучасний стан і охорона (Ужгород, 1993), III міжнародній науковій конференції (Дніпропетровськ, 2005).

У 1992 році стажувався у лабораторії систематики комах Зоологічного інститут РАН (Санкт-Петербург). За програмою «Harmony» з групою запорізьких екологів проходив стажування у Пітсбурзі (США, 2006). Є експертом Української національної мережі інформації з біорізноманіття (UkrBIN).

Викладацька та науково-методична діяльність

Одним з перших в Україні зробив спробу запровадити модульно-рейтингову систему навчання і контролю знань студентів. Як член журі двічі брав участь у проведенні республіканського туру олімпіад з біології серед школярів (Сімферополь, 1991; Кіровоград, 1993). Автор низки науково-методичних публікацій (див. нижче).

Журналістська та громадська діяльність

Починаючи з 1976 року опублікував у міськрайонних та обласних газетах велику кількість пізнавальних та публіцистичних статей. Працюючи журналістом «МВ», регулярно готував тематичні добірки матеріалів, що мали суспільне значення: «Сторінка споживача», «Екологія і ми», «Таврійська старовина» та інші.

Наприкінці 1980–напочатку 1990 років — співголова новоствореного Мелітопольського відділення Всеукраїнського історико-просвітницького товариства «Меморіал». Редагував бюлетень товариства, разом з В. М. Тимофієвим опікувався поширенням цього видання, збиранням коштів на потреби «Меморіалу», клопотався про реабілітацію і встановлення долі репресованих, надання їм та їх рідним практичної допомоги, розподілом гуманітарної допомоги остарбайтерам. Входив до складу комісії Мелітопольського міськвиконкому з поновлення прав реабілітованих.

У 2011 році увійшов до новоствореної «Спілки краєзнавців Мелітопольщини», обраний до її правління і очолив редакцію «Мелітопольського краєзнавчого журналу». С. Воловник встановив і зробив загальним надбанням численні невідомі раніше факти й імена, пов'язані з історією Мелітопольщини. Він виявив та передав до фондів міського краєзнавчого музею значну кількість експонатів, що мають історичну цінність.

Основні праці

Наукові статті

• Виргинский можжевельник — старейшая посадка на юге СССР // Природа (Москва), 1979, № 8, с. 121.
• О биоценотических связях между цинанхумом острым (Cynanchum acutum L.) и некоторыми насекомыми // Журнал общей биологии, 1982, т. 43, № 5, с. 729—731 — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_cynanchum_1982.pdf
• Влияние хозяйственной деятельности на жуков-долгоносиков подсемей¬ства Cleoninae (Coleoptera, Curculionidae)// Вестник зоологии (Киев), 1984, № 4, с. 46–49 — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_1984_cleoninae_econom_vestnz.pdf
• Амарантовый стеблеед // Сахарная свёкла (Москва), 1984, № 5, с. 36–37 [У співавторстві з І. В. Піснею].
• Видовой состав и распространение клеонин (Coleopetra, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6, c. 39–43 — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_cleoninae_1984.pdf.
• Долгоносики — фитофаги бодяков и чертополохов // Защита растений (Москва), 1984, № 11, c. 31.
• Материалы по экологии жука-долгоносика Larinus turbinatus Gyll. (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) — фитофага некоторых сорняков // Фауна и биоценотические связи насекомых Украины. К.: Наукова думка, 1987, с. 32—35.
• Вредители сельскохозяйственных и лесных культур и лесных насаждений. Т. 2: Вредные членистоногие, позвоночные. — К.: Урожай, 1988 [У складі авторського колективу; с. 108—112].
• Долгоносик-стеблеед — вредитель борщевика // Защита растений (Москва), 1988, № 12, с. 31.
• О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleoptera, Curculionidae). 1. Триба Cleonini // Энтомологическое обозрение, 1989, т. 68, вып. 1, с. 86–92. [Переклад: Entomological Review, 1989, 68, p. 138—144] — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_cleonini_1989.pdf.
• О питании личинок жуков-точильщиков рода Lasioderma Staph. (Coleoptera: Anobiidae) насекомыми // Энтомологическое обозрение, 1993, т. 72, вып. 4, с. 782—784 [У співавторстві з Б. О. Коротяєвим і В. Д. Логвіновським; переклад: Entomological Review, 73 (7), p. 50–52] –https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/korotyaev_volovnik_logvinovsky1.pdf.
• О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleopetra, Curculionidae). II. Роды Rhinocyllus Germ., Eustenopus Petri и Lachnaeus Schonh.// Энтомологическое обозрение, 1993, т. 72, вып. 3, с. 586—590. [Переклад: Entomological Review, 1989, 73 (2), p. 79–84] — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_rhinocyllus_lachnaeus_eustenopus_1993.pdf.
• О яйцекладке у долгоносиков-стеблеедов рода Lixus (Coleoptera, Curculionidae) // Зоологический журнал, 1994, т. 73, вып. 12, с. 49–54. [Переклад: Entomological Review, 1994, 74 (7), p. 115—120] — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_1994_lixus_zoolj.pdf.
• On parasites and predators of Cleoninae weevils (Col. Curculionidae) in Ukrainian steppe. // Anz. Schadlingskde., Pflanzenschutz, Umweltschutz, 1994, Bd. 67, H. 4, S. 77–79 — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_1994_cleoninae_aspu.pdf.
• «Турбуються про збереження…» (З історії охорони природи на півдні України) // Ойкумена (Київ), 1994, № 1–2, с. 203—205.
• О распространении и экологии некоторых видов долгоноси¬ков-клеонин (Coleoptera, Curculionidae) III. Род Larinus Germ. // Энтомологическое обозрение, 1995, т. 74, вып. 2, с. 314—321. [Переклад: Entomological Review, 1996, 75 (6), p. 10–19] — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/volpdf18.htm.
• On biology of Lixus albomarginatus Boh. (Col., Curculionidae) // Anz. Shadlingskunde., Pflanzenschutz, Umweltschutz, 1996, Bd. 69, H. 2, S. 40 — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_1996_lixus_aspu.pdf.
•  — В кн. Атлас Запорізької області. — К: Укргеодезкартографія, 1997, карта 22.
• О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleoptera, Curculionidae). IV. Род Lixus F., подрод Eulixus Reitt. // Энтомологическое обозрение, 2007, т. 86, вып. 3, с. 521—531. [Переклад: Entomological Review, 2007, 87 (7), p. 840—847] — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_2007_cleoninae_entrev.pdf.
• О связях долгоносиков-ликсин с различными органами растений (Coleoptera: Curculionidae, Lixinae) // Кавказский энтомологический бюлетень, 2008, т. 4, вып. 1, с. 87–91 — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_lixinae_plant_organs_2008.pdf.
• Левкомігус білосніжний Leucomigus candidatus (Pallas, 1771). Червона книга України: Тваринний світ. К.: Вид-во «Глобалконсалтинг», 2009, с. 131. [У співавторстві з В. Ю. Назаренком].
• Ліксус катрановий Lixus canescens Fischer-Waldheim, 1835. Червона книга Украіни: Тваринний світ. К.: Вид-во «Глобал Консалтинг», 2009, с. 133. [У співавторстві з В. Ю. Назаренком].
• Долгоносики Lixinae (Coleoptera, Curculionidae) как галлообразователи // Зоологический журнал, 2010, том 89, № 7, с. 828—833. [Переклад: Entomological Review, 2010, 90 (5), p. 585—590] — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_2010_lixinae_zoolj.pdf.
• Биоценотические связи долгоносиков–ликсин (Coleoptera: Curculionidae, Lixinae) и зоофагов // Кавказский энтомологический бюллетень, 2011, т. 7, вып. 2, с. 163—167 — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_lixinae_2011.pdf.
• On biology and distribution of weevil Lixus fasciculatus (Coleoptera: Curculionidae) — a potential agent against Artemisia weeds // Munich Entomology & Zoology, 2012, vol. 7, No 2, pp. 946–949 –https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_lixus_fasciculatus_2012.pdf.
• О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-ликсин (Coleoptera, Curculionidae). V. Род Lixus F., подроды Lixus F., Ortholixus Reitt., Compsolixus Reitt., Callistolixus Reitt. // Энтомологическое обозрение, 2012, т. 91, вып. 3, с. 583—590. [Переклад: Entomological Review, 2013, 93 (5), p. 584—589] –https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_2012_lixinae_entrev.pdf.
• Пауки (Aranei) побережья Молочного лимана (Запорожская область, Украина) // Український ентомологічний журнал, 2012, т. 5, № 2, с. 49–54. [У співавторстві з М. В. Леготай і К. В. Евтушенко] — https://5ad1b1e9-a-62cb3a1a-s-sites.googlegroups.com/site/ukrentjournal/ukraienskij-entomologicnij-zurnal/2012/uezh_2012_2_files/2-5-03-Legotay%20et%20al.pdf?attachauth=ANoY7cpWCVUP0rHoMj44jbwn97D82kLRhp24NM1slby7vtnvmaBDtvSumNv3xsrp9r7YGHTf1sIjCoZdduOPMiSXTRqJwUG2gtrlitf3qS_UPxRmoYE20DMH5aAcrNo5YPuyIPFD5pwUpvcgWVdr_0Nytx1_uOHO8nTwyLWbBLCUiiSnSbLjiljl2pcZdouHBeyQpFRyCiELU3IUziZI7ibqDT0isI91E8QDr5YmM2aA-dEcvEkGBgipKDvBtyYh6Yt_c6Uyt7vsNXl0npaZptfSpqyA8-P40w40kLpz-725ccZKvoCmOy25rf-tYXaDEy2PH5YK6rGO&attredirects=0.
• On phylogenetic inertia: a case of Lixinae weevils // Annales de la Societe entomologique de France (N.S.): International Journal of Entomology, 2013, 49 (3), p. 240—241
• Biology and morphology of immature stages of Lixus canescens (Coleoptera: Curculionidae: Lixinae). Zootaxa, 2015, 4033(3), p. 350—362. [With Skuhrovec, J. as co-author]
• Долгоносики-ликсины (Coleoptera, Curculionidae, Lixinae) Черниговской области (Украина): видовой состав и географическое распространение // Український ентомологічний журнал, 2015, т. 1–2, № 10, с. 72–83. [У співавторстві з В. Ю. Назаренком і П. М. Шешураком] –https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_et_al_2015_lixinae_chernigov.pdf.
• Rearing of Platystoma rufipes Meigen, 1826 (Diptera: Platystomatidae) from the Stem of Crambe infested by a Weevil (Coleoptera: Curculionidae) // Ukrainska Entomofaunistyka, 2015, 6(3), 43–44. [With Korneyev, V. A. & Popov, G. V. as co-authors] — https://drive.google.com/file/d/0B2r3khZ1092SeFQwbGhHbWlXb1E/view.
• О яйцекладке долгоносиков рода Larinus Dej. (Coleoptera, Curculionidae) // Энтомологическое обозрение, 2016, т. 95, вып. 2, с. 58–70. [Переклад: Entomological Review, 2016, 96 (3), p. 309—317].
• Description of the immature stages of Larinus vulpes (Coleoptera: Curculionidae: Lixinae) and notes on its biology // Zookeys, 2017, № 679, pp. 107–137 (with Skuhrovec, J. & Gosik, R. as coauthors) — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/skuhrovec_volovnik_gosik_2017_larinus_vulpes.pdf
• A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) — Magnolia Press. 2018. — 494 pp. (with Yunakov, N., Nazarenko, V., Filimonov, R. as coauthors) doi.org/10.11646/zootaxa.4404.1.1
• On the distribution of the weevil Adosomus roridus (Pallas, 1781) (Coleoptera: Curculionidae, Lixinae) // Journal of Insect Biodiversity, 2018, 8 (1): 1–5. http://dx.doi.org/10.12976/jib/2018.08.1.1
• The huge violet ground beettle (Carabus (Procerus) scabrosus crimeanus) (Coleoptera: Carabidae) was found outside of the Crimea (with S. I. Suchkov as coauthor) // Journal of Insect Biodiversity, 2018, 8 (3): 52–56.
• Cleonis pigra (Scopoli, 1763) (Coleoptera: Curculionidae: Lixinae): morphological re-description of the immature stages, keys, tribal comparisons and biology // Insects, 2019, 10 (9): 325 (1–25). DOI: 10.3390/Insects10100325 (with J. Skuhrovec, R. Gosik, R. Stejskal, F. Trnka) — https://www.mdpi.com/2075-4450/10/10/325/pdf
• New distributional records for 11 weevil species from Ukraine (Coleoptera: Curculionidae) // Munis Entomology & Zoology, 2020, 15 (2): 572—575 (with V. N. Pavlyuk as coauthor) — http://ukrbin.com/downloads.php?catid=0&showfile=161
• The first molecular phylogeny of the weevil subfamily Lixinae (Coleoptera: Curculionidae) casts doubts on the monophyly of its tribes. Zootaxa, 2021, 5026(2), 201–220. (With Boldgiv, B., Iderzorig, B., Khobrakova, L. T., Kolov, S. V., Rudykh, S. G., Zabaluev, I. A., & Grebennikov, V. V. as coautors)

Основні краєзнавчі публікації

• Мелітопольський краєзнавчий музей: Путівник. — Дніпропетровськ: Промінь, 1976. — 78 с. [У складі авторського колективу].
• «Я всегда искал героя…» // «Художник» (Москва), 1977, № 5, с. 37.
• У віршах і в бронзі // Прапор (Харків), 1977, № 7, с. 90.
• Безіменна висота // Радянська Україна (Київ), 26.06.1983.
• «Куєм нові щасливі дні…» // Вітчизна (Київ), 1984, № 2, с. 203.
• Выдающийся отечественный лесовод. — У зб. «Листая прошлого страницы». — Мелитополь: [б.и.], 1991, c. 84–95.
• Мелитопольский район: прошлое и настоящее. Мелитополь: издательство «Мелитополь», 2000. — 40 с. [у співавторстві з М. В. Криловим і А. М. Криловою].
• Фальц + Фейн. «Однажды утром мы пришли в школу…». Первые ласточки. [Статті]. — В сб. «Немцы Приазовья. История и судьбы». — Мелитополь: [б.и.], 2001, с. 57–65.
• Об истории создания Мелитопольского краеведческого музея // Музейний вісник, 2001, № 1, с. 101—103 [у співавторстві з М. В. Криловим, Л. О. Петровою і В. М. Тимофієвим].
• Меннониты Мелитополя — жертвы сталинских репрессий. — В сб. " Молочна-2004: меноніти та їх сусіди (1804—2004). Міжнародна наук. конф. Запоріжжя, Україна 2–5 червня 2004 р. — Запоріжжя: РА «Тандем», 2004, с. 33–34.
• Запорізький край. — ПП АА «Тандем», 2008. — 288 с. [У складі авторського колективу].
• Северная Таврия на почтовых открытках XX века. — К.: КВИЦ, 2010. — 340 с. [У складі авторського колективу].
• Евреи Мелитополя. — Мелитополь: Издательский дом МГТ, т. 1 — 2012, 816 с.; т. 2, 2016, 840 с. [У співавторстві з В. Н. Кумоком].
• Мелитопольский пединститут: страницы истории. — Мелитополь: Издательский дом МГТ, 2014. — 170 с. [у співавторстві з М. В. Криловим].
• Возвращение Павла Сивицкого // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2016, № 7, с. 24–30.

Науково–методичні публікації

• Учитель с кляссером // Филателия СССР, 1979, № 10, с. 59 [у співавторстві з О. Г. Харченком].
• Методические рекомендации к решению генетических задач (В помощь учителю биологии). Запорожье, 1980. — 39 с.
• Довідник з біології. — Київ: Рад. школа, 1986. — 240 с. [у співавторстві з Л. Я. Куліничем].
• Г. М. Длусский. А. П. Букин. Знакомьтесь муравьи! М.: Агропромиздат, 1986 [рецензія] // Биология в школе 1987, № 3, с. 78.
• А. А. Богданов, Б. М. Медников. Власть над геном. Книга для внеклассн. чтения учащихся 9–10 кл. средн. школы. М.: Просвещение, 1989 [рецензія] // Биология в школе 1989, № 6, с. 72.
• Генетика з основами селекції: Програма педагогічних інститутів для студентів природничих і природничо-географічних факультетів. Київ: РУМК, 1991 — 16 с. [У співавторстві з І. Д. Лишенком та Н. І. Дегтярьовою].
• Рабочая тетрадь по зоологии (7 класс): Учебное пособие для учащихся. Рязань: изд-во «Горизонт», 1997. — 36 с.
• Зоологія безхребетних: Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів. Мелітополь: МДПУ, 2008. — 24 с.
• Біологія: 10–11: Запитання, вправи, задачі, тести. — К.: Генеза, 2008. — 152 с. [У співавторстві з І. Д. Лишенко та ін.].

Науково–популярні публікації

• Якби не було комарів // Наука і суспільство (Київ), 1975, № 12, с. 53
• У истоков биометода // Защита растений (Москва), 1979. № 11. С.
• Навіщо інженеру бджоли? // Молодь України (Київ), 5.10.1978.
• Ткань из паутины // Комсомольское знамя (Киев), 3.02.1979.
• Охотничий арсенал пауков // Химия и жизнь (Москва), 1980, № 10, с. 52–54.
• Шестиногий олень. В сб. Лес и человек. — М.: Лесная промышленность, 1982, с. 114—115.
• В разведке … — гусеницы // Химия и жизнь, 1982, № 10, с. 64.
• Наши знакомые незнакомцы. — Днепропетровск: Проминь, 1983 (1-е изд., 175 с.) и 1990 (2-е изд., доп., 190 с.) — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/voseve83.htm
• Підземні трудівники // Рідна природа, 1983, № 5.
• Неожиданная встреча // Юный натуралист (Москва), 1983, № 10, с.38-39.
• Пісня з підземілля // Сільські вісті (Київ), 27.06.1984
• Бабочка мёртвая голова // Природа, 1985, № 10, с. 36–38.
• Бабочка под стеклом. — В сб. «На суше и на море», М.: Мысль, 1985, с. 417—420.
• Кому потрібні ці комахи? // Знання та праця (Київ), 1985, № 3.
• Родительские заботы кожистокрылых // Химия и жизнь, 1987, № 8, с. 54–57.
• Где зимует солнышко? // Сельская жизнь (Москва), 1.09.1988
• Тварини Червоної книги. — К.: Урожай, 1990. — 208 с. [У співавторстві з А. П. Федоренко та ін.]
• Кто ест «зловредную бабу» // Химия и жизнь, 1990, № 4, с. 45.
• Тли, муравьи и феромоны // Химия и жизнь, 1991, № 7, с. 48–51.
• Бабочка махаон // Природа, 1991, № 6, с. 50–53.
• Свои по духу, или о муравьиных кукушках // Химия и жизнь, 1992, № 7, с. 68–69.
• Что посеял муравей? // Химия и жизнь, 1993, № 2, с. 70–71.
• Подводная приватизация жилья // Химия и жизнь, 1993, № 7, с. 58–59.
• Красотел пахучий // Природа, 1993, № 39, с. 39–41.
• Терновый венец не всесилен // Химия и жизнь, 1993, № 6, с. 50–51.
• Рогатый скарабей // Природа, 1994, № 9, с. 90–92.
• Для чего осе бумага? // Химия и жизнь, 1994, № 5, с. 56–59.
• Добрые вампиры // Химия и жизнь, 1996, № 1–3, с. 42–43.

Визнання

У 1993/1994 роках Президія Академії природничих наук Росії призначила С. В. Воловнику стипендію Джорджа Сороса як переможцю конкурсу з проблеми «Біорізноманіття». У 1995 році науковця запросили стати дійсним членом Нью-Йоркської Академії наук. Під час міської акції «Людина року-98» (Мелітополь) С. В. Воловник удостоєний звання «Журналіст року». За вагомий внесок у створення науково-публіцистичного видання «Запорізький край» і з нагоди 70-річчя області він відзначений Почесною грамотою Запорізької обласної Ради (2008). Він також нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеню "за багаторічну плідну громадську діяльність у пропаганді краєзнавства, національно-патріотичне виховання молоді, залучення її до дослідницької роботи з вивчення природи та охорони Запорізького краю, вагомий особистий внесок у розвиток краєзнавчого руху на Мелітопольщині, вивчення і розповсюдження знань з історії малої батьківщини та з нагоди 5-ї річниці з дня створення громадської організації «Спілка краєзнавців Мелітопольщини» (2016).

Посилання та джерела

• Кумок В. Н, Воловник С. В. Евреи Мелитополя. — Т. 1. — Мелитополь: ООО «Издательский дом МГТ», 2012, с. 545.
• Кто есть кто на Мелитопольщине: информационно-биографический сборник. — Харьков: Факт, 2004, с. 180.
• Ярошенко М. З династії вчителів // Інтелект (Мелітополь), № 6, 21.07.1992
• Особиста сторінка на сайті http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/volovnik.htm [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Особиста сторінка на сайті https://www.researchgate.net/profile/Semyon_Volovnik [Архівовано 23 лютого 2019 у Wayback Machine.]