Врагу не сдаётся наш гордый «Варяг»
| «Врагу не сдаётся наш гордый «Варяг»» | ||||
|---|---|---|---|---|
| Пісня | ||||
| Жанр | балада  і Russian balladd | |||
| Мова | російська | |||
| Композитор | Aleksey Turishchevd | |||
|
| ||||
«Ворогові не здається наш гордий "Варяг"» (рос. дореф. Врагу не сдается нашъ гордый „Варягъ“) — пісня на вірші австрійського поета Рудольфа Грейнца (в перекладі Є. М. Студенської), присвячена подвигу крейсера «Варяг» і канонерського човна «Кореєць».
Під час Російсько-японської війни крейсер російського флоту «Варяг» і канонерський човен «Кореєць» вступили в нерівний бій проти шести японських крейсерів і восьми міноносців в районі бухти Чемульпо. Після того як важко пошкоджений «Варяг», втративши можливість продовжувати бій, повернувся в гавань, він був затоплений власною командою, а канонерський човен був підірваний.
Після подвигу екіпажу крейсера «Варяг» австрійський письменник і поет Рудольф Грейнц написав вірш «Der "Warjag"», присвячений цій події. Він був опублікований в десятому номері німецького журналу «Югенд» [1]. У квітні 1904 року М. К. Мельников і Є. М. Студенська опублікували переклади цього вірша, причому у кожного з них був свій варіант. Переклад Є. Студенської російським суспільством був визнаний більш вдалим. І незабаром музикант 12-го гренадерського Астраханського полку О. С. Турищев, який брав участь в урочистій зустрічі героїв «Варяга» і «Корейця», поклав ці вірші на музику. Вперше пісня була виконана на урочистому прийомі, влаштованому імператором Миколою II на честь офіцерів і матросів «Варяга» і «Корейця».
Відомий в даний час мотив - змішаного походження; найбільш поширена версія, що є результатом взаємодії, принаймні, чотирьох мелодій: А. Б. Віленського (його мелодекламація опублікована в березні 1904 р.), І. Н. Яковлєва, І. М. Корносевича і О. С. Турищева.
Пісня стала дуже популярна в Росії. Особливо її любили військові моряки. У роки Першої світової війни з пісні був видалений третій куплет, так як японці в цій війні були вже союзниками.
У сучасній пісенній практиці пісня зазвичай називається просто «Варяг»: так вона названа і в популярних пісенниках, і в аудіоальбомах кінця XX століття (див., наприклад, CD «Митьковские песни. Материалы к альбому», 1996). А пісня, яка раніше називалася «Варяг» або «Загибель "Варяга"», тепер частіше іменується по перших рядках: «Плещут холодные волны…».
Замовчування авторства Грейнца почалося, найімовірніше, з вступом Росії в Першу світову війну і зростанням у зв'язку з цим антинімецьких настроїв в суспільстві.
- 29 жовтня 1955 року в Севастопольській бухті вибухнув і перекинувся лінкор «Новоросійськ», поховавши сотні моряків. Згадує ветеран Збройних Сил СРСР, офіцер у відставці М. Пашкин: «Внизу, в броньованій утробі лінкора, замуровані і приречені на смерть моряки співали, вони співали "Варяга". На днищі це не було чутно, але, наблизившись до динаміка, можна було розібрати ледве чутні звуки пісні. Це було приголомшуюче враження, такого стану я ніколи не відчував. Ніхто не помічав сліз, всі дивилися вниз на днище, як би намагаючись побачити співаючих внизу моряків. Всі стояли без головних уборів, слів не було».
- 25 лютого 1977 року під час пожежі в готелі «Росія» відвідувачі ресторану, відрізані вогнем, співали хором пісню «Варяг». Коментатори західних ЗМІ в репортажах про пожежу помилково говорили про виконання «Інтернаціоналу» [2].
- 7 квітня 1989 року підводний човен К-278 «Комсомолець» затонув внаслідок пожежі на борту після 6-годинної боротьби екіпажу за плавучість судна. Моряки, що знаходяться в крижаній воді Норвезького моря, прощалися зі своїм командиром і кораблем, виконавши пісню «Варяг» [3].
| Російський текст Студенської [4] [5] | Оригінальний текст Грейнца | Дослівний переклад Н. Заїченко |
|---|---|---|
Наверх, о товарищи, все по местам! |
Auf Deck, Kameraden, all' auf Deck! |
На палубу, товарищи, все на палубу! |
Все вымпелы вьются, и цепи гремят, |
An den Masten die bunten Wimpel empor, |
На мачтах пёстрые вымпелы кверху, |
Из пристани верной мы в битву идем, |
Aus dem sichern Hafen hinaus in die See, |
Из надёжной гавани — в море |
Свистит, и гремит, и грохочет кругом |
Es dröhnt und kracht und donnert und zischt, |
Гремит и грохочет, и громыхает, и шипит. |
В предсмертных мученьях трепещут тела, |
Rings zuckende Leiber und grauser Tod, |
Вокруг судорожно дёргающиеся тела и страшная смерть, |
Прощайте, товарищи! С Богом, ура! |
Lebt wohl, Kameraden, lebt wohl, hurra! |
Прощайте, товарищи, прощайте, ура! |
Не скажут ни камень, ни крест, где легли |
Kein Zeichen, kein Kreuz wird, wo wir ruh’n |
Ни знак, ни крест не укажет, |
- ↑ Simplicissimus · die historische Satirezeitschrift · Personenliste. www.jugend-wochenschrift.de. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 14 серпня 2020.
- ↑ Пожар в гостинице «Россия» [Архівовано 20 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Телеканал «Россия», 2005
- ↑ Виктор Слюсаренко: «Глас Божий я услышал на дне океана.» [Архівовано 13 квітня 2008 у Wayback Machine.] Столичные новости, № 38 (475), 16—22 октября 2007.
- ↑ Антология русской песни / Сост., предисл. и коммент. Виктора Калугина. — М.: Изд-во Эксмо, 2005.
- ↑ Хрестоматия по истории СССР; 1861—1917: Пособие для учителей — Сергей Сергеевич Дмитриев — Google Книги. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 6 червня 2022.
- Ворогові не здається наш гордий «Варяг» [Архівовано 20 липня 2021 у Wayback Machine.] пісня в форматі MP3 на сайті «Радянська музика»
- Журнал «Югенд» - про Росію [Архівовано 22 липня 2021 у Wayback Machine.], стаття.
- Ворогові не здається наш гордий «Варяг» історія пісні, тексти російською та німецькою, аудіозапис (MP3)[недоступне посилання з Июнь 2018] і мелодія (MIDI)[недоступне посилання з Июнь 2018] на сайті samuraev.narod.ru [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Пісня з кадрами з фільму «Варяг» [Архівовано 20 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Пісня у виконанні М. [Архівовано 20 липня 2021 у Wayback Machine.] Трошина [Архівовано 20 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Драгунский Д. (23.09.2016). Никто не «умер под волнами». gazeta.ru. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 26 вересня 2016.