Врангель Михайло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Врангель Михайло Олександрович
Народився 20 червня (2 липня) 1886
Старобільськ, Старобільський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 1963
Москва, РРФСР, СРСР
Громадянство (підданство) Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Alma mater Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет

Михайло Олександрович Врангель народився 20 червня 1886 року в місті Старобільське (нині Старобільськ) на Слобожанщині (сьогодні місто входить до складу Луганської області. по батьківській лінії був прямим нащадком відомого дослідника-мореплавця Фердинанда Петровича Врангеля.

Початкову освіту здобуває в Севастопольському реальному училищі, а далі прямує до міста Петроград, де 1916 року закінчує Інститут цивільних інженерів за напрямком «цивільного інженера».

Балаклавський період в житті М. О. Врангеля[ред.ред. код]

1918 року Михайло Врангель переїзджає до Криму, в Балаклаву, де його батько, Олександр Карлович, мав 200 десятин землі, відведені під декоративне садівництво та невеликий будинок.

Завдяки отриманому досвіду роботи в німецькій фірмі «Вайс і Фрейтаг», в якій працював під час навчання та практики управління проектним бюро «К Бартельс» Михайла Олександровича досить швидко затвердили на посаду завідуючого технічною частиною Балаклавського міського управління.

З приходом радянської влади, 1920 року Врангеля призначено так званим «міським інженером» революційного комітету Балаклави.

Життя в Севастополі[ред.ред. код]

6 січня 1922 року починається новий етап на життєвому шляху Михайла Олександровича — його переводять до Севастополя на посаду міського архітектора, оскільки після революційних подій та громадянської війни, що прокотилися державою, виникла потреба у відновленні інфрастуктури міста.

16 років невтомної праці віддав Врангель Севастополю. Так, за його ініціативи, 15 листопада 1924 року відкрито трамвайне сполучення між Севастополем та Балаклавою; спроектований архітектурний ансамбль центральної частини міста, що частково зберігся і до сьогодні; реалізовано проект Куликового Поля, як найбільшого житлового району Севастополя. Після руйнівного землетрусу в 1927 році Михайлом Врангелем, беручи до уваги отриманий досвід відновлювальних робіт, що проводилися під керівництвом архітектора, написано кервіництво про особливості ліквідації наслідків у разі виникнення подібних ситуацій. Пропонував також ідеї щодо створення підземних тунелів для з'єднання вулиць та підземного залізничного вокзалу.

Окрім основної діяльності, Михайло Олександрович був відданий також і викладацькій справі в будівельному інституті та технікумі НКПС, навчаючи студентів архітектурному проектуванню.

Звинувачення та заслання[ред.ред. код]

З 1937 року в Криму, як і по всьому Радянському Союзу, починаються масові арешти так званих «ворогів» системи. Не обійшла ця доля сторною і Врангеля — архітектора звинувачено в контрреволюційній діяльності з метою знищення радянської влади. Ще більш ускладнює становище михайла Олександровича його дворянське походження та родичі за кордоном, оскільки на початку 1920-х років батько, брат Микола та двоюрідні брати і сестри покинули ріджну землю, перебравшись до Західної Європи.

11 квітня 1940 року Врангеля засуджено до восьми років виправних робіт у таборах. До 1946 року він перебуває на будівництві Унженської залізниці, де 1946 року був достроково звільнений.

В 1949 році — новий вирок та заслання до поселення Довгий міст Красноярського краю.

Всі ці роки архітектор та його дружина, Олена Дмитрівна, неодноразово звертаються до уповноважених органів з проханням переглянути справу та скасувати вирок суду., але все було марно.

Нарешті, 24 червня 1956 року, Воєнний трибунал Одеського військового округу скасовує попереднє рішення суду через відсутність складу злочину і в 70-річному віці Михайла Олександровича Врангеля випускають на волю.

Нажаль, дружина архітектора не дочекалася звільнення чоловіка — за три місяці до цієї події вона померла.

Джерела[ред.ред. код]

  1. http://grafskaya.com/?p=2891
  2. http://www.sakharov-center.ru/asfcd/khudozhniki/?t=page&id=42(рос.)
  3. http://www.mosjour.ru/index.php?id=2196(рос.)