Вулиця Стрийська (Дрогобич)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Стрийська
Дрогобич, Львівська область, Україна
Назва на честь напрямку, який веде до міста Стрий
Колишні назви
польського періоду (польською) ulica Stryjska
радянського періоду (українською) Стрийська
радянського періоду (російською) Стрыйская
Загальні відомості
Протяжність 4 км.
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки ? пам'ятки архітектури місцевого значення
Храми Церква святих Апостолів Петра і Павла
Церква Преображення Господнього
Навчальні заклади Навчально-науковий інститут фізики, математики, економіки та інноваційних технологій, ДДПУ
Факультет фізичного виховання ДДПУ
Ліцей №4 імені Лесі Українки.
Заклади культури Музей «Тюрма на Стрийській»
Забудова XIX-XX ст.
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Стрийська у Вікісховищі

В́улиця Стрийська (літературні назви: вулиця Крокодилів, вулиця Св.Якова[1])  — найдовша вулиця Дрогобича (завдовжки понад 4 км)[2], названа на честь напрямку, який веде до міста Стрий.

Розташування[ред. | ред. код]

Вулиця простягається від перетину вулиць Івана Мазепи та Лесі Українки до річки Тисмениці. Забудована, здебільшого, багатоповерхівками (лівий бік) та одноповерховими будинками першої половини ХХ ст. (правий бік).

Батько Івана Франка Яків Франко на цій вулиці вчився ковалювати у знаного дрогобицького коваля Михайла Мороза[3].

Уславлена вулиця стала завдяки твору Бруно Шульца «Вулиця Крокодилів», де вулиця тлумачиться як «промислово-торговельний дистрикт», як місце, де «розвинулися сучасні, тверезі форми комерції», де мешкає «усяке шумовиння», «безликі дрібнуваті типки», «повії»[4].

Об'єкти вулиці Стрийської[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Збірка конкурсних робіт «Український постапокаліпсис». Київ: ДНТЦ ЯРБ. 2018. с. 159—166.
  2. Вулиці Дрогобича: Факти, яких ви не знали. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  3. Стецюк О. Локальна мандрівка Дрогобичем. Туристичний путівник. - Дрогобич, 2016. - С.47.
  4. Стецюк О. Локальна мандрівка Дрогобичем. Туристичний путівник. - Дрогобич, 2016. - С.46.

Посилання[ред. | ред. код]