Координати: 50°24′50.5″ пн. ш. 30°31′4.5″ сх. д. / 50.41403° пн. ш. 30.51792° сх. д. / 50.41403; 30.51792
Очікує на перевірку

Вулиця Володимира Брожка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Володимира Брожка
Київ
МісцевістьЗабайків'я, Монтажник, Совки
РайонГолосіївський, Солом'янський
Назва на честьВ. С. Брожка
Колишні назви
Лугова, Ямпільська, 229-та Нова, Степова (Степна), Кіровоградська
Загальні відомості
Протяжність2,5 км
Координати початку50°24′50.5″ пн. ш. 30°31′4.5″ сх. д. / 50.41403° пн. ш. 30.51792° сх. д. / 50.41403; 30.51792
Координати кінця50°24′27.9″ пн. ш. 30°29′6.4″ сх. д. / 50.40775° пн. ш. 30.48511° сх. д. / 50.40775; 30.48511
поштові індекси03069 (початок), 03118 (кінець)
Транспорт
Найближчі станції метро «Деміївська»
АвтобусиА 5, 12, 19 А 119,220 (по проспекту Валерія Лобановського)
ТролейбусиТр 42 (по проспекту Валерія Лобановського)
Маршрутні таксіМт 477
Зупинки громадського транспорту«Вулиця Володимира Брожка», «Фрометівський узвіз», «Вулиця Монтажників», «Совські ставки», «Куп'янська вулиця»
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10691
У проєкті OpenStreetMapr2203618
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Володимира Брожка у Вікісховищі

Ву́лиця Володи́мира Брожка́ — вулиця в Голосіївському та Солом'янському районах міста Києва, місцевості Забайків'я, Монтажник, Совки. Пролягає від вулиці Миколи Грінченка до Крутогірної вулиці. Уздовж непарного боку вулиці пролягають Совські ставки.

Прилучаються вулиці Ізюмська, Гайдамацька, Забайківська, Фрометівський узвіз, Монтажників, Травневий провулок, вулиці Куп'янська, Миклухи-Маклая, Луганська, проспект Валерія Лобановського.

Історія

[ред. | ред. код]

Початковий відрізок вулиці виник на початку XX століття під назвою Лугова, що 1955 року набула назву Кіровоградська[1]. У 1958 році до вулиці було приєднано частину Ямпільської вулиці[2] (від вулиці Монтажників до проспекту Валерія Лобановського), що в свій час мала назву Шевченка та Степова (Степна, до 1944 року — 229-та Нова[3]). У 1962 році було приєднано Степову вулицю[4]. Відтоді вулиця має сучасну довжину.

Протягом 197080-х років частину малоповерхової приватної забудови (на початковому відрізку вулиці) було знесено. У 20062008 роках було здійснено реконструкцію — розширено проїжджу частину, внаслідок чого вулиця перетворилася на швидкісну магістраль, замінено освітлення, переплановано місце перетину вулиці з проспектом Валерія Лобановського і дещо впорядковано прилеглу територію.

Сучасна назва на честь солдата Збройних сил України, учасника АТО В. С. Брожка — з 2018 року[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
  2. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 958. Арк. 246–260. [Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.]
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 30 грудня 1962 року № 2216 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 169. Арк. 28–34. [Архівовано з першоджерела 18 липня 2013.]
  5. Рішення Київської міської ради від 22 лютого 2018 року № 323/4387 «Про перейменування вулиці у місті Києві» // Хрещатик. — 2018. — № 34 (5085). — 28 березня. — С. 5. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2018.]

Джерела

[ред. | ред. код]