Оболонсько-Теремківська лінія
| Оболонсько-Теремківська лінія | |
|---|---|
| Київський метрополітен | |
| |
| Відкриття першої ділянки | 17 грудня 1976 |
| Довжина, км | 20,9 |
| Кількість станцій | 18 |
| Час проїзду, хв | 34 |
| Максимальна кількість вагонів у складі поїзда | 5 |
| Кількість вагонів у складі поїзда | 5 |
| Інтервал руху в години пік | 1,5 хв. |
| Максимальна пропускна здатність | 40 пар поїздів на годину |
| Середньодобове перевезення пасажирів, тис. осіб/добу | 473,5 |
| Найнапруженіша станція | Мінська |
| Наземні ділянки | немає |
| Електродепо | Оболонь |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оболо́нсько-Теремкі́вська лі́нія — історично друга, так звана «синя» лінія Київського метрополітену. Вона налічує 18 станцій, а її загальна експлуатаційна довжина складає 21,0 км при середній тривалості поїздки між кінцевими зупинками 34 хвилини.[1]
Максимальний розмір руху в годину «пік» на лінії розрахований на 40 пар поїздів на годину, тоді як фактичний показник становить 38 пар при експлуатаційній швидкості 35,98 км/год. Роботу та обслуговування рухомого складу забезпечує електродепо «Оболонь» (ТЧ-2), експлуатаційний парк якого налічує 277 вагонів. Технічне та технологічне оснащення депо відповідає сучасним процесам обслуговування та ремонту рухомого складу із застосуванням необхідних засобів діагностики.[1]
Нумерація колій: «Теремки» — «Героїв Дніпра» — I, «Героїв Дніпра» — «Теремки» — II.
Будівництво другої лінії Київського метрополітену під назвою «Куренівсько-Червоноармійська» розпочалося у 1973 році.[2] Історична назва лінії була радше даниною початковим планам, ніж реальній географії. У середині 1960-х років перспективне трасування передбачало шлях у бік Куренівки та Пріорки зі станціями «Заводська» (на місці сучасної «Тараса Шевченка»), «Петропавлівська» та «Площа Шевченка». Проте через стрімке будівництво житлового масиву Оболонь плани змінили, і лінія пішла на північ, так і не зачепивши Куренівку.[1][3]
17 грудня 1976 року було відкрито регулярний рух на першій дільниці завдовжки 2,3 км від станції «Площа Калініна» (нині «Майдан Незалежності») до «Червона площа» (нині «Контрактова площа»). У подальшому лінія розвивалася в меридіональному напрямку з півночі на південь. За період до початку 2013 року її було суттєво подовжено в південному напрямку вздовж бульвару Миколи Міхновського, Голосіївського проспекту, вулиці Васильківської та проспекту Академіка Глушкова.[1]
Сучасну назву «Оболонсько-Теремківська лінія» отримала у 2018 році. Це рішення остаточно привело топоніміку метрополітену у відповідність до реального маршруту та сучасних назв міських об'єктів. З 6 листопада 2013 року, після відкриття станції «Теремки», лінія функціонує у повному складі від станції «Героїв Дніпра» на півночі до станції «Теремки» на півдні столиці.[1]
| Пускова дільниця (об'єкт) | Дата | Довжина, км |
|---|---|---|
| «Площа Калініна» (нині — «Майдан Незалежності»), «Поштова площа», «Червона площа» (нині – «Контрактова площа»), пересадковий вузол між станціями «Площа Калініна» (нині «Майдан Незалежності») і «Хрещатик» |
17 грудня 1976 | 2,32 |
| «Тараса Шевченка», «Петрівка» (нині — «Почайна»), «Проспект Корнійчука» (нині — «Оболонь») | 19 грудня 1980 | 4,40 |
| «Площа Льва Толстого» (зараз «Площа Українських Героїв»), «Республіканський стадіон» (нині — «Олімпійська») | 19 грудня 1981 | 1,70 |
| «Мінська», «Героїв Дніпра» | 6 листопада 1982 | 2,35 |
| «Червоноармійська» (нині «Палац „Україна“»), «Дзержинська» (нині — «Либідська») | 30 грудня 1984 | 2,43 |
| 2-й пересадковий вузол між станціями «Площа Жовтневої революції» (нині — «Майдан Незалежності») та «Хрещатик» |
3 грудня 1986 | — |
| Електродепо «Оболонь» | 19 березня 1988 | — |
| Пересадковий вузол між станціями «Площа Льва Толстого» (зараз «Площа Українських Героїв») та «Палац спорту» | 31 грудня 1989 | — |
| «Деміївська», «Голосіївська», «Васильківська» | 15 грудня 2010 | 3,80 |
| «Виставковий центр» | 27 грудня 2011 | 1,48 |
| «Іподром» | 25 жовтня 2012 | 0,92 |
| «Теремки» | 6 листопада 2013 | 1,5 |
| Разом: | 18 станцій | 20,9 |
| Станція | Попередня назва | Роки |
|---|---|---|
| «Майдан Незалежності» | «Площа Калініна» | 1976—1977 |
| «Площа Жовтневої революції» | 1977—1991 | |
| «Контрактова площа» | «Червона площа» | 1976—1990 |
| «Оболонь» | «Проспект Корнійчука» | 1980—1990 |
| «Палац „Україна“» | «Червоноармійська» | 1984—1993 |
| «Либідська» | «Дзержинська» | 1984—1993 |
| «Олімпійська» | «Республіканський стадіон» | 1981—2011[4] |
| «Почайна» | «Петрівка» | 1980—2018[5] |
| «Площа Українських Героїв» | «Площа Льва Толстого» | 1981—2023[6] |
| Станція | Пасажиропотік, тис. осіб/добу | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2009 | 2011[7] | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | |
| Героїв Дніпра | 38,6 | 37,5 | 36,1 | 36,0 | 34,3 | 33,7 | 32,3 | 30,4 | 28,5 |
| Мінська | 51,5 | 50,8 | 50,3 | 50,7 | 47,8 | 45,5 | 44,9 | 46,8 | 46,9 |
| Оболонь | 38,9 | 40,4 | 42,0 | 41,9 | 38,8 | 35,4 | 33,8 | 33,9 | 33,5 |
| Почайна | 52,9 | 53,3 | 53,3 | 52,8 | 48,9 | 46,2 | 44,7 | 44,4 | 44,4 |
| Тараса Шевченка | 15,5 | 16,5 | 16,6 | 16,6 | 15,0 | 14,5 | 14,8 | 15,1 | 15,5 |
| Контрактова площа | 42,1 | 41,3 | 42,0 | 43,7 | 41,0 | 39,4 | 39,5 | 41,0 | 41,7 |
| Поштова площа | 11,2 | 11,5 | 11,5 | 9,7 | 8,9 | 8,9 | 10,4 | 11,8 | 13,1 |
| Майдан Незалежності | 39,1 | 39,6 | 35,8 | 38,7 | 29,0 | 29,4 | 30,2 | 31,9 | 31,5 |
| Площа Українських Героїв | 28,2 | 29,3 | 30,5 | 30,7 | 28,5 | 27,1 | 26,9 | 26,7 | 25,8 |
| Олімпійська | 29,6 | 31,3 | 31,9 | 33,0 | 31,3 | 30,2 | 30,6 | 31,2 | 31,2 |
| Палац «Україна» | 22,6 | 21,0 | 21,0 | 21,7 | 20,2 | 19,1 | 18,7 | 18,9 | 19,0 |
| Либідська | 52,6 | 37,5 | 27,7 | 34,6 | 34,6 | 31,2 | 30,2 | 30,2 | 29,3 |
| Деміївська | — | 18,7 | 20,7 | 21,6 | 21,0 | 20,8 | 20,6 | 21,3 | 21,3 |
| Голосіївська | — | 16,8 | 15,6 | 15,7 | 14,9 | 14,6 | 14,5 | 15,0 | 14,6 |
| Васильківська | — | 25,9 | 18,9 | 19,1 | 18,2 | 18,5 | 19,1 | 20,2 | 21,2 |
| Виставковий центр | — | 21,5 | 23,4 | 22,3 | 12,3 | 11,7 | 12,7 | 13,5 | 13,7 |
| Іподром | — | — | 17,0 | 8,6 | 9,5 | 10,3 | 11,5 | 12,8 | 13,4 |
| Теремки | — | — | — | 23,0 | 23,2 | 24,4 | 26,3 | 27,9 | 28,9 |
| Загалом на лінії, тис. осіб/добу |
420,4 | 462,4 | 478,0 | 497,4 | 476,4 | 460,9 | 461,7 | 473,0 | 473,5 |
| Загалом на лінії, тис. осіб/рік |
153 432,00 | 168 815,84 | 176 482,62 | 182 829,98 | 173 912,50 | 168 246,96 | 168 985,1 | 172 639,8 | 172 833,5 |
| Перелік дільниць і об'єктів | Довжина дільниць, км | Кількість станцій | Рік введення в експлуатацію |
|---|---|---|---|
| «Одеська», електродепо «Теремки» | 1,5 | 1 | У перспективі |
| «Автовокзал „Теремки“», «Вулиця Крейсера „Аврора“» | 2,2 | 2 | У перспективі |
Оболонсько-Теремківську лінію обслуговує електродепо «Оболонь».
На лінії експлуатують вагони серій 81-717/714, 81-540.2К/541.2К, 81-540.3К/541.3К[8].
-
Поїзд 81-717/714 на станції «Деміївська» -
Поїзд 81-540.2к/541.2к на станції «Теремки»
8 грудня 2023 року столична влада оголосила про зупинення руху поїздів на відрізку між станціями «Либідська» та «Деміївська» Оболонсько-Теремківської лінії метро. За попередніми даними, вказані обставини виникли у зв’язку з розгерметизацією тунелю та появою тріщин у його стінах, що призвело до підтоплення тунелю на вказаній ділянці метрополітену. За процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури міста Києва у зв’язку з підтопленням тунелів на ділянці Київського метрополітену на Оболонсько-Теремківській лінії метро розпочато досудове розслідування за фактом службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України)[9][10].
11 вересня 2024 року відновлювальні роботи на перегоні «Либідська» — «Деміївська» були завершені, а з 12 вересня 2024 року було відновлено повноцінний рух всією лінією від станції «Героїв Дніпра» до станції «Теремки».
- ↑ а б в г д Додаток 2 до завдання на розроблення містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану міста Києва» (PDF) (укр.). Департамент містобудування та архітектури КМДА. Процитовано 22 травня 2024.
- ↑ И. Л. Масленков, В. И. Дышло. Новая линия киевского метро. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 3 лютого 2011. // Строительство и архитектура. — 1971. — № 2. — С. 19—24, ил. (рос.)
- ↑ Схема розвитку метро [Архівовано 4 серпня 2010 у Wayback Machine.] // «Вечірній Київ». — 1963. — 9 березня (укр.)
- ↑ Рішення Київської міської ради № 191/5578 від 25 травня 2011 року «Про перейменування станції Київського метрополітену [Архівовано 9 червня 2011 у Wayback Machine.]» // Хрещатик. — 2011. — № 80 (3905). — 3 червня.
- ↑ Рішення Київської міської ради від 8 лютого 2018 року № 3/4067 «Про перейменування станції та лінії Київського метрополітену» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 грудня 2021. Процитовано 24 квітня 2018.» // Хрещатик. — 2018. — № 22(5073). — 23 лютого
- ↑ Кияни віддали понад 100 тисяч голосів за перейменування семи міських об’єктів, назви яких пов’язані з рф та її сателітами. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 7 липня 2023.
- ↑ інформація офіційного сайту, збережена на форумі метрополітену. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 24 лютого 2018.
- ↑ Список вагонов ТЧ-2 «Оболонь». Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 1 вересня 2007. (рос.)
- ↑ Підтоплення метро у Києві: прокуратура розпочала досудове розслідування. Slovoidilo.ua. 8 грудня 2023.
- ↑ Проблема глобальніша. Через що почало підтоплювати синю гілку метро в столиці — розмова з інженером. NV.ua. 8 грудня 2023.
- Офіційний сайт Київського метрополітену. [Архівовано 3 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Місто в деталях. Як будували «синю» лінію метро (відео).
- Перспективна схема продовження лінії. [Архівовано 15 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Проєкт будівництва ділянки Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції «Виставковий центр» до Одеської площі у Голосіївському районі м. Києва // Засідання колегії містобудівної ради Київголовархітектури від 23 грудня 2010 року. [Архівовано 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
