Вулиця Гашека (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Гашека Ярослава
Львів
МісцевістьБоднарівка
РайонСихівський
Назва на честьЯрослава Гашека
Колишні назви
Броньова
радянського періоду (українською)Броньова
радянського періоду (російською)Броневая
Загальні відомості
Протяжність550 м
Координати початку49°47′38″ пн. ш. 24°01′12″ сх. д. / 49.793917° пн. ш. 24.020083° сх. д. / 49.793917; 24.020083
Координати кінця49°47′55″ пн. ш. 24°01′16″ сх. д. / 49.798694° пн. ш. 24.021139° сх. д. / 49.798694; 24.021139
поштові індекси79058[1]
Транспорт
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 1—15, 2а, 15а, 16—20, 20а, 22, 22а, 24[2]
Державні установиКафедра онкології і радіології ФПДО ЛНМУ імені Данила Галицького[3]
Навчальні закладиЛьвівська середня загальноосвітня школа № 32[4]
Медичні закладиЛьвівський обласний державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр[5], МЦ «Вітар Н», МЛ «Ескулаб»[6]
Поштові відділенняВПЗ № 58 (вул. Скорини, 44)[1]
Аптеки«Подорожник»[7]
Забудовадвоповерхова барачна, п'ятиповерхова 1960-х років[8]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2277465
Мапа
Мапа

Вулиця Ярослава Гашека — вулиця у Сихівському районі[9] Львова, місцевості Боднарівка. Розташована паралельно до вулиці Стрийської, сполучає вулиці Скорини та Максимовича[10][11].

Історія та забудова

[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у 1950-х роках. У 1958 році вона отримала назву Броньова, через розташований неподалік львівський бронетанковий завод[8]. У 1970-х роках мала неофіційну назву «бульвару Вареннікова», на честь радянського генерала Валентина Вареннікова, тогочасного командувача Прикарпатським військовим округом[12], адже в околицях вулиці селилися переважно військові та працівники бронетанкового заводу.

Сучасну назву вулиця має з 1993 року, на пошану чеського письменника Ярослава Гашека[13][14].

Забудова

[ред. | ред. код]

Забудова вулиці почалася 1957 року, коли її початок забудували типовими двоповерховими будинками барачного типу для потреб працівників державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод»[15]. Друга половина вулиці, від № 15 з непарного боку та від № 20 з парного, забудована п'ятиповерхівками 1960-х років[8]. 8 липня 2011 року на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради прийняли рішення про прийом-передачу від державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод» у власність територіальної громади міста Львова відомчих житлових будинків № 1—12, 14, 16, 18[15].

№ 2а — Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр[5]. Історія онкоцентру бере свій початок від 1946 року, коли у приміщенні колишньої жіночої гімназії імені королеви Ядвіги, що на тодішній вул. Пушкіна (нині — вулиця Чупринки), 45 за прикладом радянської системи охорони здоров'я було організовано протираковий диспансер. 1948 року при онкодиспансері було відкрито стаціонар, але вже в будівлі колишнього Українського товариства допомоги інвалідам, що на тодішній вул. Пушкіна (нині — вулиця Чупринки), 48. Оскільки товариство утримувало шпиталь, то будинок був пристосований до розгортання ліжкової мережі. У цій будівлі установа перебувала до середини 1960-х років, відколи була переведена у будівлю на тодішній вул. Карла Маркса (нині — вулиця Єфремова), 59, де до 2019 року розташовувалося поліклінічне відділення онкоцентру[16].

На початку функціонування онкодиспансер очолювали В. Кельман, О. Розуменко, В. Крамчанінова. У 1954—1981 роках посаду головного лікаря установи обіймав Анатолій Іванович Сек. За його каденції у 1965 році був успішно реалізований проєкт будівництва стаціонарного відділення на тодішній вулиці Броньовій (нині — вулиці Гашека). Комплекс споруд був розрахований на 130 ліжок. В окремій будівлі розташовувалася гістологічна лабораторія. Для радіологічного відділення було оснащено окремий блок приміщень із відповідним протирадіаційним захистом. У 1997 році онкологічний диспансер отримав статус регіонального онкологічного центру. У 2003 році було завершено будівництво нового, обладнаного сучасною апаратурою корпусу онкоцентру[16]. В приміщенні онкоцентру міститься також кафедра онкології і радіології факультету післядипломної освіти ЛНМУ імені Данила Галицького[3].

№ 13 — Львівська середня загальноосвітня школа № 32[4].

№ 15 — п'ятиповерховий житловий будинок 1960-х років. Одне з приміщень першого поверху займає ЛКП «Бондарівка»[17].

№ 15а — п'ятиповерховий житловий будинок 1960-х років. На першому поверсі будинку містяться аптечна крамниця мережі аптек «Подорожник»[7], солярій та продуктова крамниця.

№ 17 — п'ятиповерховий житловий будинок 1960-х років. На першому поверсі будинку містяться супермаркет «Наш Край»[18], крамниці електротоварів, будівельних матеріалів, крамниця парфумерії та косметики «Watsons», а також салон краси «Астері» та медична лабораторія «Ескулаб»[6].

№ 18а — одноповерховий будинок, в якому міститься медичний центр «Вітар Н»[19].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 12 листопада 2022.
  2. ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 22 березня 2023.
  3. ↑ а б Кафедра онкології і радіології ФПДО. new.meduniv.lviv.ua. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Архів оригіналу за 9 серпня 2022. Процитовано 23 березня 2023.
  4. ↑ а б Львівська середня загальноосвітня школа № 32. school32lv.com. Процитовано 22 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ а б Львівський обласний державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр. cancer.lviv.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2022. Процитовано 22 березня 2023.
  6. ↑ а б Відділення МЛ «Ескулаб» у Львові. esculab.com. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2023.
  7. ↑ а б Аптека «Подорожник». tabletki.ua. Процитовано 22 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 282.
  9. ↑ Павло Жежнич. Список вулиць Львова (Г). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 13 грудня 2016.
  10. ↑ Вулиця Гашека. maps.google.com. Google Maps. Процитовано 1 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ Вулиця Гашека. maps.visicom.ua. Visicom Maps. Процитовано 1 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. ↑ Галицьке передмістя, 2012, с. 322.
  13. ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 15.
  14. ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 30.
  15. ↑ а б Місто прийняло у власність гуртожиток Бронетанкового заводу. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». 8 липня 2011. Процитовано 22 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  16. ↑ а б Онкологія та радіологія у Львові: від перших кроків до становлення / О. Н. Стадник, О. В. Тріль // Український радіологічний журнал. — 2015. — Т. ХХІІІ, вип. 3. — С. 13. — ISSN 1027-3204.
  17. ↑ ЛКП «Бондарівка» вул. Гашека, 15. nash.lviv.ua. Наш Львів. 28 червня 2012. Процитовано 23 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  18. ↑ Супермаркет «Свій Маркет». sviymarket.com. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 березня 2023.
  19. ↑ Медичний центр «Вітар Н». vitar-n.com.ua. Архів оригіналу за 14 серпня 2022. Процитовано 22 березня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
Вулиця Ярослава Гашека
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Львів»
П: Проєкт «Львів»

Посилання

[ред. | ред. код]


Вулиці
Головні
Другорядні
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Гашека_(Львів)&oldid=39014679