Вулиця Героїв Маріуполя (Хмельницький)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Героїв Маріуполя
Хмельницький
Бульвар на вулиці Героїв Маріуполя
Бульвар на вулиці Героїв Маріуполя
Бульвар на вулиці Героїв Маріуполя
Назва на честьГероїв Маріуполя
Колишні назви
Бульвар, Старобульварна, Гагаріна
радянського періоду (українською)Старобульварна, Гагаріна
радянського періоду (російською)Старобульварная, Гагарина
Загальні відомості
Протяжність1200
поштові індекси29013[1]
Транспорт
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 1—92
Архітектурні пам'ятки№ 3, 4
Пам'ятникиБогдану Хмельницькому
Державні установиХмельницька міська рада
Поштові відділенняВПЗ № 13 (вул. Соборна, 16)[1]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Героїв Маріуполя у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Героїв Маріуполя.

Вулиця Героїв Маріуполя — вулиця у Хмельницькому, що пролягає в центральній частині міста — від вулиці Грушевського до вулиці Завадського.

Історія

[ред. | ред. код]

У XIX столітті була складовою частиною Бульвару (з 1880-х років — Старобульварна вулиця), який прокладений відповідно до плану забудови міста від 1824 року. У 1926 році Старобульварну вулицю поділено на три частини, одна з яких отримала назву провулок Медведівський (нині — вул. Європейська), друга — вулиця Дзержинського (нині — вул. Свободи), а за третьою залишилася назва Старобульварна. У 1961—2022 роках вулиця мала назву на честь першого у світі космонавта Юрія Гагаріна.

15 квітня 2022 року міський голова повідомив про наміри перейменувати вулицю на честь героїв Маріуполя[2].

Пам'ятки архітектури

[ред. | ред. код]

Вулиця Героїв Маріуполя, 3

За цією адресою розташований Хмельницький міський виконавчий комітет. Він займає приміщення колишнього Олексіївського реального училища, яке відкрили 1904 року й на честь спадкоємця престолу — царевича Олексія найменували Олексіївським. Училище мало 6-річний курс навчання і давало реальну (від лат. realis — дійсне) середню освіту з технічним нахилом. Навчалося до 300 учнів. Серед останніх випускників училища був майбутній письменник Микола Трублаїні, автор відомих творів «Лахтак» та шхуна «Колумб». З перших днів радянської влади училище припинило своє існування. Його приміщення займала школа, пізніше — партійні та комсомольські установи, а з 1986 року — Хмельницький міськвиконком.

Вулиця Героїв Маріуполя, 4

Палац урочистих подій — одна з найгарніших архітектурних пам'яток міста. Побудований у 1903 році, належав одному з проскурівських лікарів. З початку першої світової війни будинок перейшов у військове відомство, і з 19 липня 1914 року в ньому розташувався штаб 8-ї армії Південно-Західного фронту під командуванням генерала Олексія Брусилова. З 1921 року передано в розпорядження дивізії Червоного козацтва — тут облаштували квартири для командного складу червоних козаків. Після другої світової війни в будинку деякий час були квартири вищих обласних партійних посадовців, а згодом розташувалася міська дитяча лікарня. З 2001 року розмістився палац урочистих подій.

Вулиця Героїв Маріуполя, 7

Обласна філармонія — одна із найкращих будівель вулиці Героїв Маріуполя — невелика площа на перетині з вулицею Кам'янецькою, яку прикрашають пам'ятник Богдану Хмельницькому і, безумовно, велична споруда обласної філармонії. У другій половині XIX століття на цьому місці був величезний пустир, який мав цілком офіційну назву — Кінна площа. Тут у ярмаркові дні продавали коней, вози, брички, кінську упряж та інший відповідний інвентар. На початку XX століття, після перенесення торгівлі конями в район Фельштинського переїзду (нині — місце переходу через залізничні колії шляхом на речовий ринок), на Кінній площі був влаштований лісозаготівельний склад, а згодом вона поступово забудовується переважно одноповерховими будинками. Нового вигляду площа набула у 1960 році: на розі вулиць Фрунзе (нині — вул. Кам'янецької) та Гагаріна (нині — Героїв Маріуполя) завершилося будівництво величної споруди із залом на 750 місць для потреб музично-драматичного театру імені Петровського. Театр перебував тут понад 20 років та у 1982 році переїхав у нове приміщення, а будівля на вулиці Героїв Маріуполя, 7 перейшла у розпорядження обласної філармонії.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Героїв Маріуполя, 3 — колишнє реальне училище (нині — будівля міської ради)
    Героїв Маріуполя, 3 — колишнє реальне училище (нині — будівля міської ради)
  • Героїв Маріуполя, 4 — Палац урочистих подій
    Героїв Маріуполя, 4 — Палац урочистих подій
  • Героїв Маріуполя, 5 — готель «Центральний»
    Героїв Маріуполя, 5 — готель «Центральний»
  • Філармонія на вулиці Героїв Маріуполя
    Філармонія на вулиці Героїв Маріуполя
  • Бук червоний на вулиці Героїв Маріуполя
    Бук червоний на вулиці Героїв Маріуполя
  • Будинок на вул. Героїв Маріуполя, 18
    Будинок на вул. Героїв Маріуполя, 18

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 17 липня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ У Хмельницькому вулицю Гагаріна перейменують на Героїв Маріуполя. tsn.ua. ТСН. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Героїв_Маріуполя_(Хмельницький)&oldid=37216811