Вулиця Гетьмана Мазепи (Івано-Франківськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Гетьмана Мазепи
Івано-Франківськ
Початок вулиці Гетьмана Мазепи в Івано-Франківську.

Початок вулиці Гетьмана Мазепи в Івано-Франківську.
Назва на честь гетьмана Івана Мазепи
Історичні відомості: колишні назви
радянського періоду (українською) Дзержинського
Загальні відомості
Протяжність 2600 м
Координати початку 48°55′16″ пн. ш. 24°42′26″ сх. д. / 48.921235° пн. ш. 24.707355° сх. д. / 48.921235; 24.707355
Координати 48°54′45″ пн. ш. 24°41′39″ сх. д. / 48.912408° пн. ш. 24.694073° сх. д. / 48.912408; 24.694073Координати: 48°54′45″ пн. ш. 24°41′39″ сх. д. / 48.912408° пн. ш. 24.694073° сх. д. / 48.912408; 24.694073
Координати кінця 48°54′22″ пн. ш. 24°40′53″ сх. д. / 48.906193° пн. ш. 24.681321° сх. д. / 48.906193; 24.681321
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Церква Різдва Христового
Навчальні заклади

школа-ліцей №23;
коледж фізичного виховання;

медичний коледж;
Медичні заклади міська лікарня;
Заклади культури Народний музей освіти Прикарпаття, музей Олекси Довбуша
Комерція Сільпо, Comfy
Парки парк ім. Шевченка;
міське озеро.
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Вулиця Гетьмана Мазепи — містоутворююча вулиця Івано-Франківська.

Названа на честь гетьмана України Мазепи Івана Степановича.

Простягається від перехрестя вул. Незалежності та вул. Бельведерської до межі міста (транспортної розв'язки — кільця: Набережна, Василя Стефаника, вулиця О. Довженка).

Автошлях Н09 після вулиці Галицької проходить через вулицю Мазепи, яка далі переходить у вулицю Криховецьку.

Історія[ред.ред. код]

Давня вулиця міста, яка виникла ще на початку XVIII ст.

Вона починалася біля фортечної Тисменецької брами і вела на захід, у напрямку Лисця і Богородчан. У документах XVIII ст. називається Брукованою, бо була вибрукована каменем з Бистриці-Солотвинської. Польський дослідник А. Шарловський пише, що на початку XIX ст. на назву вулиць заслуговували лише дві — Галицька і Брукована. За час існування вулиця мала чи не найбільше назв. На зламі XVIII i XIX ст., на ній оселялись вірмени, громада яких жила в Станиславові нараховувала тоді до 500 осіб, була багатою і впливовою. Тоді вона мала неофіційну назву Вірменської.

У 1884 р.вулиця була названа Казимирівською, на честь польського короля Казимира ІІІ Великого, який у 1349 р. насильно прилучив Галичину до Польщі. В Часи ЗУНР вулиця носила назву І. Мазепи. Відновлена за Польщі назва Казимирівська теж не втрималась. Вулиця була перейменована на честь Польської організації військової (П. О. В.) У 1936 р. Це було в останні роки польського володарювання, і ця назва не закріпилась в пам'яті старожилів.

За «перших совітів» була названа ім'ям радянського партійного і державного діяча, керівника ЧК Ф. Дзержинського, в часи німецької окупації — Б. Хмельницького. Ще до здобуття незалежності, після перемоги Руху на виборах до міської ради в 1990 р. вулиці було повернене ім'я гетьмана Мазепи.

Будівлі[ред.ред. код]

№ 1. Пам'ятка архітектури.
Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша. Споруджений в 1830 р.,— є другим за віком житловим будинком у передмісті (за межами середмістя). Двоповерховий з мезоніном у формі чотирикутника з внутрішнім двором.

№ 6. Пам'ятка архітектури.
В травні 1897 р. тут відбувся перший в місті показ кінофільму.

№ 10. Пам'ятка архітектури.
Колишня друкарня та кінотеатр «Рай». Народний музей освіти Прикарпаття

№ 14. Пам'ятка архітектури (1884 архітектор: Р. Меус)
Обласна філія Ощадбанку.

Перший будинок в Станиславові зведений за архітектурним конкурсом. Тоді,— «Каса ощадності», (створена у 1868),— перша фінансово-кредитна установа міста, яка до 1872 р. за сумою вкладів мала четверте місце в Галичині.

№ 20. Житловий будинок. Раніше тут знаходилася друга польська гімназія ім. Ю. Пілсудського(19071939).

№ 36. Житловий будинок. Колишній військовий трибунал (у післявоєнний час), який виносив вироки за націоналістичну діяльність.

№ 83. Будівля, на місці якої знаходився будинок в якому помер композитор Д. Січинський

№ 114. Найстаріша міська лікарня, (1841).

№ 133. Будинок у якому квартирувала Целіна Журавська-Зиґмунтовська у 18991900. Їй І. Франко присвятив рядки у вірші «Тричі мені являлася любов».

№ 135. ЗАТ «Івано-Франківськтурист».

№ 140. готель «Прикарпаття».

№ 142а. Івано-Франківський коледж фізичного виховання.

№ 165. Івано-Франківський базовий медичний коледж

Галерея[ред.ред. код]

Зображення[ред.ред. код]

Віртуальний Івано-Франківськ Сферичні панорами:

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Головатий М. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 222—225


Івано-Франківськ Це незавершена стаття про Івано-Франківськ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.