Мезонін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мезонін
Зображення
CMNS: Мезонін у Вікісховищі

Мезоні́н (італ. mezzanino, від mezzano — «середній»), розм. безанін, безданін[1][2] — в архітектурі надбудова над середньою частиною житлового (зазвичай невеликого) будинку, центральним ризалітом або портиком. Мезонін часто має балкон.

Київська дача із тривіконним мезоніном
Будинок із мезоніном. Хутір Тимки. XIX століття

Садибна архітектура запозичила мезонін з Італії. В Україні цей архітектурний елемент набув дуже широкого поширення в XIX столітті як частина кам'яних і особливо дерев'яних малоповерхових будівель і став відмінною рисою поміщицьких та інших садиб.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Безанін [Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine.] // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
  2. Безданін [Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine.] // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.

Література

[ред. | ред. код]