Мезонін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок із мезоніном. Хутір Тимки. XIX століття

Мезоні́н (італ. mezzanino, від mezzano — «середній»), розм. безанін, безданін[1][2] — в архітектурі надбудова над середньою частиною житлового (зазвичай невеликого) будинку, центральним ризалітом або портиком. Мезонін часто має балкон.

Садибна архітектура запозичила мезонін з Італії. В Україні цей архітектурний елемент набув дуже широкого поширення в XIX столітті як частина кам'яних і особливо дерев'яних малоповерхових будівель і став відмінною рисою поміщицьких та інших садиб.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Безанін Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine. // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
  2. Безданін Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine. // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.

Література[ред. | ред. код]