Вулиця Льва Толстого (Київ)
| Вулиця Льва Толстого Київ | |
|---|---|
 Вулиця Льва Толстого (бульварна частина) | |
| Місцевість | Паньківщина |
| Район | Голосіївський, Солом'янський, Шевченківський |
| Назва на честь | Льва Толстого |
| Колишні назви | |
| Шулявська, Караваєвська, Толстого, Шевченко-штрассе | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,9 км |
| Координати початку | 50°26′22″ пн. ш. 30°30′56″ сх. д. / 50.439556° пн. ш. 30.515667° сх. д.Координати: 50°26′22″ пн. ш. 30°30′56″ сх. д. / 50.439556° пн. ш. 30.515667° сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′19″ пн. ш. 30°29′38″ сх. д. / 50.438639° пн. ш. 30.494111° сх. д. |
| Поштові індекси | 01004, 01032, 01033, 01601, 03035 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Університет», «Вокзальна»,  «Площа Льва Толстого» |
| Автобуси | А 20, 69; 5 (вул. Саксаганського та Жилянська) |
| Трамваї | лінія існувала до 1987 року |
| Тролейбуси | Тр 5, 5Д, 7, 8, 17, 93Н, 94Н; 3, 9, 12, 14, 91Н (вул. Саксаганського та Жилянська) |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11694 |
| У проєкті OpenStreetMap | r415290 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Льва Толстого у Вікісховищі | |
Ву́лиця Льва Толсто́го — вулиця в Голосіївському, Солом'янському та Шевченківському районах міста Києва, місцевість Паньківщина. Пролягає від площі Льва Толстого до залізничного шляхопроводу (продовженням є вулиця Митрополита Василя Липківського).
Прилучаються вулиці Велика Васильківська, Євгена Чикаленка, Антоновича, Терещенківська, парк імені Тараса Шевченка, вулиці Володимирська, Тарасівська, Паньківська, Микільсько-Ботанічна, Назарівська, Саксаганського, Жилянська, Сім'ї Прахових.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця виникла в 1850-ті роки під назвою Шулявська, оскільки пролягала в бік місцевості Шулявка. 1891 року отримала назву Караваєвська — на честь видатного хірурга Володимира Караваєва, у зв'язку з 50-річчям його діяльності в Київському університеті. З 1920 року — вулиця Толстого. Під час німецької окупації міста у 1942–1943 роках — вулиця Шевченка (Шевченко-штрассе)[1][2]. Свою сучасну назву вулиця носить з 1944 року[3].
1909 року вулицею прокладено трамвайну лінію в бік Солом'янки (існувала до 1987 року).
Пам'ятки архітектури, історично та архітектурно значні споруди[ред. | ред. код]
- № 1 (1897—1898) — прибутковий будинок доктора медицини Ізраїля Бендерського, зведений за проектом архітектора Миколи Казанського.
- № 5 (1953) — архітектори С. Андрієвський, В. Успенська.
- № 7 (кінець XIX — початок XX століття) — колишній маєток Терещенків, зведений за проектом архітектора Петра Бойцова.
- № 9 (середина XIX ст.) — будинок, в якому у 1879 році, зупинявся Л. М. Толстой.
- № 11/61 (1911–1912), був відомий у Києві під назвами «професорський будинок», оскільки тут мешкали професори Київського університету, та «будинок Мороза» (архітектори Зекцер і Торов).
- № 14 (1847, метеорологічна станція університету), зведена у 1847 році за проектом архітектора Олександра Беретті.
- № 57 (2009—2012), хмарочос «101 Tower».
Також історичну та архітектурну цінність мають будинки № 3, 5, 8, 12, 12, 13, 14, 15, 17, 23, 27, 29, 41, 43, 55, 59.
Персоналії[ред. | ред. код]
- В будинку № 9 1879 року під час свого єдиного візиту до Києва зупинявся Лев Толстой.
- В будинку № 15 протягом 1941–1942 років мешкав Олег Кандиба (Ольжич)[4], а також в різний час мешкали Григорій Вірьовка, Михайло Старицький.
- В будинку № 25 в квартирі № 104 мешкав художник Агніт-Следзевський Казимир Генріхович[5].
- В будинку № 35 мешкав Зарубін Олександр Миколайович — член УЦР, ґенеральний секретар пошти і зв'язку.
- В будинку № 97 мешкав Євген Чикаленко — видатний український меценат, один з ініціаторів створення Української Центральної Ради.
Зображення[ред. | ред. код]
Перехрестя з Жилянською вулицею
Від початку на площі Льва Толстого до повороту на розі Назарівської вулиці
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К. : Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213. [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Шевченківська районова управа м. Києва. Список вулиц, майданів, садків і парків р-ну «Киев-Центр». На 1-ше Липня 1943 р. // ДАКО. Ф. Р-2359. Оп. 3. Спр. 7. Арк. 36.
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Олег Ольжич — поет національного героїзму. Архів оригіналу за 2 липня 2011. Процитовано 7 жовтня 2009.
- ↑ Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с.
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Толстого Льва вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 165.
- Толстого Льва вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 225. — ISBN 5-88500-070-0.
- Толстого Льва вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 277. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Вул. Льва Толстого // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Толстого Льва улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 556. (рос.)
- Островська Г. Б. Неспешные прогулки по Киеву:: Улица Толстого (рос.)
- Толстого Льва вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
|
