Харківська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°24′03″ пн. ш. 30°39′08″ сх. д. / 50.40083° пн. ш. 30.65222° сх. д. / 50.40083; 30.65222

Харківська
Сирецько-Печерська лінія
Kharkivska metro station Kiev 2011 01.jpg
Загальні дані
Тип односклепінна, мілкого закладення
Проектна назва Бортничі[1]
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 102,5 м
Ширина 11,1 м
Будівництво
Дата відкриття 28 грудня 1994 року
Архітектор(и) В. Л. Гнєвишев, Т. О. Целіковська
Станція споруджена Київметробуд
Транспорт
Район міста Дарницький
Виходи до проспекту Миколи Бажана, вулиць Ревуцького, Декабристів
Наземний транспорт А 18, 45, 91, 108
Мт 214, 220, 225, 317, 317а, 322, 324, 330, 407, 474, 487, 535, 543, 545, 595, 599, 753, 754, 787, 807, 941
Інше
Час відкриття 5:25
Час закриття 0:01
Код станції 324
Сирецько-Печерська лінія
ПК09+46Синьоозерна
ПК1+49Виноградар
Маршала Гречка
Проспект Правди
ТЧ «Виноградар»
ПК20+15Мостицька
ПК41+50Сирець  +зал
ПК56+96Дорогожичі
ПК68+03Герцена
Службова гілка (проект) до Глибочицької
ПК83+91Лук'янівська   +M
ПК100+18Львівська брама
ПК114+62Золоті ворота  +M
   
ПК122+50Палац спорту  +M
Службова гілка до Хрещатика
Службова гілка до Майдану Незалежності
ПК133+91Кловська
ПК147+27Печерська
ПК158+20Дружби народів
ПК177+40Видубичі  +зал   +зал  +ав
ПК187+29Теличка
Південний міст через р. Дніпро
ПК211+42Славутич
ПК219+34Осокорки
ПК233+02Позняки  +M
ПК245+50Харківська
Доступ для інвалідів ПК257+00Вирлиця
Доступ для інвалідів ПК269+13Бориспільська
ТЧ-3 «Харківське»
Доступ для інвалідів ПК280+04Червоний хутір

«Ха́рківська» — 37-ма станція Київського метрополітену. Розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Позняки» та «Вирлиця». Відкрита 28 грудня 1994 року[2][3][4][5][6].

Конструкція[ред.ред. код]

Односклепінна станція мілкого закладення, має підземний зал з острівною посадочною платформою. Платформа з двох боків з'єднана сходами з підземними вестибюлями, сполученими з підземними переходами під транспортною розв'язкою (на перетині проспекту Миколи Бажана та вулиці Ревуцького). Має два виходи. Наземних вестибюлів немає.

Опис[ред.ред. код]

Станція розташована на проспекті Бажана біля озера Вирлиця. Основна ідея авторів — об'єднання платформної дільниці з вестибюлями у єдину композицію. Світлова лінія, що пронизує обидва вестибюлі і виходить на платформу, оглядові балкони, що виходять прямо з вестибюля у простір платформи та склепіння станції, що також перетікає у вестибюлі — дозволило це зробити. Особливості конструкції — незвична пластика колійної стіни без кабельних шаф. Світильники «виростають» із стелі ніби краплі сталактиту. Приколійні стіни невеликої висоти активно доповнюють образ станції, підкреслюючи естетичну цінність опоряджувальних матеріалів.

Внутрішній підземний простір станції повністю розкрито завдяки застосуванню залізобетонних конструкцій, внаслідок чого середній і бокові касові зали зливаються в єдиний простір. Назва станції зроблена з граніту в облицюванні колійної стіни, тому перейменування їй не загрожують.

Пасажиропотік[ред.ред. код]

Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 33,4 30,9 30,0 30,2 28,3 26,6 26,3

Зображення[ред.ред. код]

Режим роботи[ред.ред. код]

Відкриття — 5:28, закриття — 0:00

Відправлення першого поїзду в напрямі:

Відправлення останнього поїзду в напрямі:

Розклад відправлення поїздів у вечірній час (після 22:00) в напрямку:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 8 липня 1986 року № 660 «Про перейменування станцій будівництва Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену ім. В. І. Леніна» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3107, арк. 182, 183. Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.
  2. Петрасюк В. Метростроевцы всё-таки успели. Хотя в ночь перед пуском ещё ожидали последнюю машину со стройматериалами. // «Киевские ведомости». — 1994. — № 248 (570). — 29 декабря (четверг). — С. 1, 8.  Архівовано з першоджерела 14 березня 2014. (рос.)
  3. Терещенко М. Експреси ідуть далі. Напередодні нового року відкрито рух поїздів на новій дільниці київського метрополітену. // «Хрещатик» № 207 (798). — 1994. — 30 грудня. — С. 1.  Архівовано з першоджерела 14 березня 2014.
  4. Куриленко, 2005, с. 73, 90.
  5. Козлов, 2011, с. 220.
  6. Єрмак, 2012, с. 180.

Посилання[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]

  • Київське метро. Погляд крізь роки / Д. О. Єрмак. — К.: Скай Хорс, 2012. — 276 с.: іл. — ISBN 978-966-2536-13-3.
  • Київський метрополітен / К. П. Козлов. — К.: Сидоренко Б. В., 2011. — 256 с.: іл. — ISBN 978-966-2321-17-3.
  • Куриленко М. Т. З історії Київського метрополітену. Путівник по музею. — К.: Поліграфічне підприємство «ЕКСМО», 2005. — 286 с. — ISBN 966-8555-44-9.


Лінії Київського метрополітену
.1.  Святошинсько-Броварська  .2.  Куренівсько-Червоноармійська  .3.  Сирецько-Печерська  .4.  Подільсько-Вигурівська  .5.  Лівобережна  .6.  Вишгородсько-Дарницька