Вулиці Отинії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Отинійські вулиці — вулиці в містечку (смт) Отинії Коломийського району Івано-Франківської області.

З історії та сучасності вулиць Отинії[ред. | ред. код]

Перша схема і конфігурація отинійських вулиць (без назв) зафіксована на австрійській топографічній карті Отинії 1847 року. Основне розгалуження вулиць і доріг за останні півтори сотні років практично не змінилося. Цікавим є факт, що кожна окупаційна влада з ідеологічних міркувань часто перейменовувала вулиці. Так, центральна вулиця містечка спочатку називалася Коломийською, пізніше — за Австро-Угорщини Франца Йосифа, Народною, за поляків Пілсудського, за СРСР Майданом Леніна. Тепер, у незалежній Україні (від 1991 року) — це вулиця Свободи. Друга вулиця містечка — Пєрацького, 17 вересня, тепер — імені Володимира Івасюка. Ще одна отинійська вулиця мала назви — Голощинська, Францішка Карпінського, тепер — вулиця Івана Франка.

1950 року отинійські вулиці мали назви: Станіславська, Станіславська бічна, Мікульсдорф, Лази, Колійова, Шевченка, Борисівка, Івана Франка, Церковна, Грабицька долішня, 17 вересня, Марків Гай, Замлинівка, Загребля, Майдан, Червоноармійська.

У липні 1990 року Отинія позбулася радянських назв вулиць: Леніна, Кірова, 1 травня, Червоноармійської, 17 вересня, Терешкової, Чмихуна, Жданова, Калініна, Щорса, Ватутіна, Лазо. А громади двох вулиць таки вирішили залишити безликі радянські назви. Це вулиця Молодіжна (хоча переважна більшість її мешканців становлять немолоді люди) і вулиця Миру, на якій, як навмисно, роками точаться міжусобиці, бо внаслідок приватизаційних процесів вулиця залишилася без двох планових заїздів, і тепер мирянам залишається лише мирно співіснувати, допоки хтось не додумається приватизувати й третій, останній заїзд.

У теперішній час (2000-ні) отинійські вулиці мають такі назви:

  • Свободи (центральна) — є один двоповерховий (№ 13) та два п'ятиповерхові будинки (№ 1,7);
  • Грабицька Горішня;
  • Грабицька Долішня;
  • За Валом;
  • Козацька;
  • Стражниця;
  • Михайла Грушевського;
  • Довбуша — один трикорпусний 105-квартирний п'ятиповерховий цегляний будинок на 7 під'їздів (№ 5а);
  • Січових стрільців — два двоповерхові будинки (№ 3,5),5-поверховий гуртожиток (№ 8) та п'ятиповерхівка на перехресті Спортивна-Січових Стрільців;
  • Спортивна;
  • Зелена;
  • Семена Височана;
  • Замлинівка;
  • Загребля;
  • Миру;
  • Марка Черемшини;
  • Івана Франка;
  • Володимира Івасюка;
  • Василя Стефаника;
  • Тараса Шевченка;
  • Берегова;
  • Галицька;
  • Петра Дорошенка;
  • Українська;
  • Прикарпатська;
  • Молодіжна;
  • Іванціва;
  • Богдана Хмельницького;
  • Розметенці;
  • Лази;
  • Колійова.

Джерело і посилання[ред. | ред. код]