Вігунт Ольгердович
| Вігунт Ольгердович | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| кін. 1386 — 1392 | ||
| Народження: | бл. 1372 | |
| Смерть: |
28 червня 1392 Вільно | |
| Причина смерті: | отрути | |
| Поховання: | Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс) | |
| Хрещене ім'я: |
В православ'ї — Федір в католицизмі — Олександр | |
| Рід: | Гедиміновичі | |
| Батько: | Ольгерд | |
| Мати: | Уляна Олександрівна | |
_with_Vytis_(Waykimas),_1388.jpg)
Вігунт (також Вігант, Вігунд, Вігальт, у православ'ї — Федір, в католицтві — Олександр; бл. 1372 — 28 червня 1392, Вільно) — литовський князь з династії Гедиміновичів, князь керновський. Син великого князя литовського Ольгерда та Уляни Тверської, брат польського короля Владислава ІІ Ягайла.
Біографія[ред. | ред. код]
Вперше на сторінках джерел з'являється у 1386 році. 15 лютого цього року Вігунт разом зі своїм старшим братом, Ягайлом хрестився в католицизм у краківській катедрі та отримав ім'я Олександр, ймовірно в пам'ять діда по матері, тверського князя, Олександра Михайловича.
Вже в липні того ж 1386 року Ягайло заручив Вігунта з польською княжною Ядвігою, дочкою Владислава Опольчика, колишнього князя галицького та володаря Русі. Шлюб, однак, був тимчасово відкладений з огляду на юний вік молодят. Між літом 1386 року та лютим 1387 отримав від Ягайла у володіння Керновське князівство. 3 травня 1388 склав присягу на вірність Ягайлу та Польському королівству як керновський князь. У січні 1390 року ймовірно відбувся шлюб Вігунта-Олександра з Ядвігою Опольською. Як придане Владислав Опольчик передав молодому князю Іновроцлавську, Бидгощську та Тучновську волості які Вігунт отримав у володіння в травні 1390 року.
Наприкінці 1391 року, в розпал громадянської війни у Великому князівстві Литовському між Вітовтом та Скиргайлом, отримав в управління від Ягайла Вільно, та фактично став другим після Скиргайла королівським намісником у Литовсько-Руській державі. Однак вже 28 червня 1392 року у Вільні молодий князь був отруєний, ймовірно, за наказом або зі згоди Вітовта. Смерть вже другого Ольгердовича у війні змусила Ягайла та Скиргайла піти на переговори з Вітовтом в ході яких було укладено Острівську угоду та завершено кровопролитну громадянську війну.
Вігунт-Олександр був похований у Вільно, в кафедральному соборі святих Станіслава та Владислава поруч з братом Коригайлом-Казимиром. Про подальшу долю його дружини, Ядвіги, та їхніх спільних дітей нічого не відомо.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006.
- Tęgowski J., Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów, Poznań — Wrocław 1999, s. 153—155.