Бидгощ
| Бидгощ Bydgoszcz
| |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 53°07′ пн. ш. 18°00′ сх. д. / 53.117° пн. ш. 18.000° сх. д. | |||||
| Країна |
 Польща | ||||
| Регіон | Куявсько-Поморське воєводство | ||||
| Столиця для | Куявсько-Поморське воєводство (воєводство Польщі) | ||||
| Засновано | 1038 | ||||
| Магдебурзьке право | 1346 | ||||
| Площа | 174,57 км² | ||||
| Населення | 363926 (2011)[1] | ||||
| · густота | 2069 (2008[2]) осіб/км² | ||||
| Агломерація | 460.499 | ||||
| Висота НРМ | 60 ± 1 м | ||||
| Водойма | Брда, Вісла | ||||
| Міста-побратими | Мангайм (1991), Павлодар (23 квітня 2012)[3], Вільгельмсгафен (березень 2006), Пітешть, Гартфорд, Реджо-нель-Емілія, Патри[4], Кременчук, Черкаси, Перт | ||||
| Телефонний код | (48) 52 | ||||
| Часовий пояс | CEST, UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | CB | ||||
| GeoNames | 3102014 | ||||
| OSM | ↑223407 ·R (Куявсько-Поморське воєводство) | ||||
| Поштові індекси | 85-001 - 85-915 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Констянтин Домбрович | ||||
| Веб-сторінка | bydgoszcz.pl | ||||
| Мапа | |||||
|
| |||||
|
| |||||
| Бидгощ у Вікісховищі? | |||||
Би́дгощ (пол. Bydgoszcz, нім. Bromberg, лат. Bidgostia) — місто в історичному регіоні Куявія на півночі Польщі. Місто розміщене на річці Брді, є початковим пунктом Бидгоського каналу, який на сході доведений до Вісли. Бидгощ — найбільше місто та адміністративний центр Куявсько-Поморського воєводства[5].
Бидгощ є одним з найбільших міст у Польщі, 8-ме за чисельністю населення (363 930 осіб), 10-те за площею (175,98 км²)[6]. Місто є великим економічним, культурним, науковим, медичним, військовим та спортивним центром країни. Бидгощ — великий транспортний вузол, місце перетину автомобільних, залізничних та внутрішніх водних шляхів Польщі. Місто має міжнародний аеропорт ім. Ігнація Яна Падеревського та річковий порт. У Бидгощі також перетинаються два річкових транспортних шляхи, які об'єднують між собою річкові транспортні системи Західної та Східної Європи.
Бидгощ оточений великими лісовими масивами. У місті є один із найбільших парків у Польщі.
Місто має диверсифіковану промисловість і розвинуту сферу послуг. Поряд із вітчизняними підприємствами, у місті функціонує також багато представництв іноземних компаній. У 2005 році у місті було засновано Бидгощський промислово-технологічний парк, у якому в 2009 році на 30 га було закладено Поморську спеціальну економічну зону.
У 2010 році в Бидгощі навчалося 44,4 тис. студентів[7]. У місті функціонує 4 публічних вищих навчальних заклади: Університет Казимира Великого, Природничо-технологічний університет ім. Снядецьких, Медичний коледж Університету Миколая Коперника, Музична академія, а також 6 приватних університетів, три з яких належать до великих навчальних центрів північної Польщі — Куявсько-Поморська вища школа (Kujawsko-Pomorska Szkoła Wyższa), Вища школа економіки (Wyższa Szkoła Gospodarki), а також Вища банківська школа (Wyższa Szkoła Bankowa)[8]
Місто є великим центром музичної культури. У ньому розміщені широко відома філармонія з доброю акустикою, а також сучасна опера. У 2005 році випускник Музичної академії Рафал Блехач (Rafał Blechacz) став переможцем XV Міжнародного конкурсу піаністів ім. Фредеріка Шопена. Окрім публічного Польського драматичного театру, у Бидгощі функціонують також кілька приватних театрів, численні художні галереї традиційного та сучасного мистецтва.
Бидгощ є також великим туристичним центром. Заслуговують на увагу Старе місто, в долині річки Брди, (до складу Старого міста також входить район Старий Фордон (пол. Stary Fordon), розміщений над Віслою), Млинарський острів (пол. Wyspa Młyńska), Бидгощська Венеція та Середмістя з будівлями у стилі сецесії, старовинні костели, католицькі святині, численні музеї.
Унікальною пам'яткою Бидгоща є найстаріший з діючих штучних водних транспортних шляхів — Бидгощський канал (1774 року) з системою шлюзів. Чарівності місту додає набережна, яка у темну частину доби освітлюється. У весняно-літній сезон на річці Брді працює річковий трамвай.
Бидгощ є великим військовим (у ньому розташовані Інспекторат Управління Збройних сил, а також навчальний центр НАТО), медичним (10 лікувальних закладів, один із найкращих онкологічних центрів країни) і спортивним центром Польщі. У місті багато зелених зон: парків, лісів, велика кількість гідротехнічних споруд.
Бидгощ є членом Спілки польських метрополій, центром Бидгощського повіту. З 2004 року — центр Бидгощської єпархії католицької церкви. У місті перебуває Адміністративний суд воєводства.
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
У середньовіччі — прикордонне місто. В 1346 році король Казимир III Великий надав місту Маґдебурзьке право. В XVI сторіччі, завдяки торгівлі зерном та сіллю, місто стало одним з найбільших у Польщі. З 1815 року було частиною Великого князівства Познаньского. У 1773 році почалося будівництво Бидгощського Каналу, що пов'язує річки Брду та Нотець. У XIX сторіччі побудували залізницю, яка з'єднала Бидгощ з Пилою, Ґданьском, Торунем та Іновроцлавом. Значну частину своєї історії Бидгощ знаходилася під німецькою владою. Під час Другої Світової Війни знаходилася в Ґданьскій провінції Західної Прусії. Після звільнення Бидгощ стала столицею Поморського, а потім Бидгощського воєводства Польщі. 1973 року в склад міста увійшло сусіднє місто Фордон.
Населення[ред. | ред. код]
Населення Бидгощі нараховує 366 074 жителів: 195 648 жінок і 173 175 чоловіків (дані на 2005). В останні роки в місті поширюється постійна тенденція вилюднювання міста. Значне число від'їжджаючих складають мігранти до Великої Британії та Ірландії.
Із 2017 року, коли Україна отримала безвізовий режим із ЄС і Польщею зокрема, у місті з'являється все більше українців.
Населення за роками[ред. | ред. код]
| Приріст | Рік | Населення | Приріст | Рік | Населення |
|---|---|---|---|---|---|
| XVII ст. | 4 900 осіб | ▲ | 1955 рік | 202 044 осіб | |
| 1717 рік | 150 осіб | ▲ | 1965 рік | 256 582 осіб | |
| ▲ | 1800 рік | 4691 осіб | ▲ | 1968 рік | 278 000 осіб |
| ▲ | 1849 рік | 10 263 осіб | ▲ | 1975 рік | 322 657 осіб |
| ▲ | 1875 рік | 31 308 осіб | ▲ | 1985 рік | 366 424 осіб |
| ▲ | 1910 рік | 57 700 осіб | ▲ | 1990 рік | 380 000 осіб |
| ▲ | 1921 рік | 90 095 осіб | ▲ | 1998 рік | 386 855 осіб |
| ▲ | 1930 рік | 117 945 осіб | ▼ | 2004 рік | 369 151 осіб |
| ▲ | 1939 рік | 143 100 осіб | ▼ | 2008 рік | 358 928 осіб |
| ▼ | 1945 рік | 135 491 осіб | ▼ | 2010 рік | 356 177 осіб |
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 171278 | 30096 | 119817 | 21365 |
| Жінки | 192648 | 28670 | 114411 | 49567 |
| Разом | 363926 | 58766 | 234228 | 70932 |
Транспорт[ред. | ред. код]
У західній і північній частині міста будується (станом на кінець 2018 року) об'їзна дорога, що стане частиною швидкісної автотраси S5 E261.[10]
Культура[ред. | ред. код]
Бидґощ є великим культурним центром Польщі, особливо у царині музичного мистецтва. Театральні традиції міста сягають своїми коренями XVII століття, коли на території єзуїтського коледжу було засновано театр. У 1824 році для театру було споруджено постійну будівлю, яка у 1895 році була реконструйована за проектом відомого архітектора Генріха Селінга (Seeling) з Берліна. Консерваторія Бидгоща була заснована у 1904 році, а в 1905—1945 роках у місті функціонувала всесвітньо відома фабрика музичних інструментів (фортепіано) Бруно Зоммерфельда (Brunon Sommerfeld), численні оркестри та хори, як німецькі («Gesangverein», «Liedertafel»), так і польські (Св. Войцеха, «Халка», «Монюшка»). У 1880 році було засновано музичний архів, у 1884 році — Публічну бібліотеку, в 1903 році — Муніципальну бібліотеку, у 1913 році — центр артистичної освіти, у 1909 році — перший кінотеатр. Центром польського культурного життя був заснований у 1907 році Польський дім, зруйнований німцями у 1919 році.
Активізація польського руху (реполонізація) в Бидгощі у міжвоєнний період призвела до формування у 30-х роках XX століття нової польської культурної еліти, розвитку польського театрального життя, музики, художнього мистецтва, літератури. Після трагічних подій Другої світової війни процес культурного розвитку міста продовжився. У 50-х роках XX століття було засновано два музичних заклади: Поморську філармонію та Оперний театр. З 1974 року в місті функціонує Музична академія ім. Фелікса Нововєйського (Feliks Nowowiejsky).
У 2011 році у Бидгощі активно працюють понад 80 організацій, асоціацій, фондів, які беруть участь у реалізації культурних заходів. Вісім закладів культури отримують фінансування з бюджетів місцевих органів влади, гмін та воєводства. До них відносяться:
- Опера Нова;
- Поморська філармонія ім. Ігнація Яна Падеревського;
- Польський театр ім. Героніма Конєчки (Hieronim Konieczki);
- Воєводський центр культури та мистецтва «Stara Ochronka»;
- Муніципальний культурний центр;
- Міська галерея;
- Окружний музей ім. Леона Вичулковського;
- Воєводська і муніципальна публічна бібліотека ім. Вітольда Белзи (пол. Witold Bełza).
Культурне життя у місті також представлене заходами, які здійснюють Музична академія, Палац молоді, молодіжні культурні центри, більше десяти художніх галерей, музеїв. Нетрадиційне мистецтво пропагують різноманітні культурні асоціації та фонди, серед яких найвідоміші — Мистецьке об'єднання «Мозок», Eljazz, Культурний фонд «Yakiza» та Арх-Хаус [[11]]. У 2010 році Бидгощ претендував на статус культурної столиці Європи 2016 року[12].
Поморська філармонія[ред. | ред. код]
Поморська філармонія ім. Ігнація Яна Падеревського існує з 1953 року, Концертний зал на 920 чоловік вважається за акустичними характеристиками одним із найкращих у Європі. Феноменальні акустичні характеристики філармонії привертають увагу артистів зі світовим ім'ям. Так, на сцені Поморської філармої виступали багато світових знаменитостей, серед яких Артур Рубінштейн, Бенджамін Бріттен, Лучано Паваротті, Шломо Мінц, Міша Майський, Кевін Кеннер, Курт Мазур, Казімєж Корд, Єжи Максимюк, Антоні Віт та інші.
Нова Опера[ред. | ред. код]
Нова опера була заснована у 1956 році, в 1974 році на березі річки Брди було започатковане будівництво нової оригінальної будівлі опери. Будівля Нової опери стала культурною вітриною Бидгоща у світі. У Бидгоській опері розпочинали свою кар'єру знані польські оперні примадонни Барбара Загурянська і Божена Бетлі, співаки: Юзеф (Йозеф) Фуллер, Флоріан Скульські та інші. На сцені Нової опери також виступали Антоніна Кавецька, Тереза Жиліс-Гара, Вєслав Охман, іноземні артисти. З гастролями у Новій опері виступали театральні трупи Вроцлавської опери, театрів Ленінграду, Москви, Києва, Мінська, Лісабона.
Хори[ред. | ред. код]
- Академічний хор Університету Казимира Великого
- Комплекс Давньої Пісні Університету Казимира Великого, диригент Ян Лях
- Академічний хор Музичної Академії
- Камерний Хор Музичної Академії
- Академічний хор Медичного Колегіуму УМК, диригент професор Януш Станецький
- Академічний хор Вищої Школи Економіки, диригент Рафал Суйка
- Академічний хор Куявсько-Поморської Вищої Школи
Спорт[ред. | ред. код]
У липні 2016 року в місті відбувся Чемпіонат світу серед юніорів з легкої атлетики.[13]
Влітку 2017 Бидгощ став одним із шістьох міст Польщі, які приймали молодіжний чемпіонат Європи з футболу.
Спортивні споруди[ред. | ред. код]
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Вільгельмсгафен (нім. Wilhelmshafen), Німеччина
Крагуєвац, Сербія
Кременчук, Україна- Мангейм (нім. Mannheim), Німеччина
Нінбо (кит. трад. 宁波, нов. 寧波, піньїнь Níngbō), Китай
Павлодар, Казахстан
Патри (грец. Πάτρα, англ. Patras), Греція
Перт (Шотландія) (англ. Perth), Шотландія
Реджо-нель-Емілія (італ. Reggio Emiglia), Італія
Темпе (нім. Tempe), Аризона, США- Гартфорд (нім. Hartford), Коннектикут, США
- Черкаси, Україна
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ http://akimat-pvl.gov.kz/kaz/post.php?id=843
- ↑ https://www.patrasevents.gr/article/303087-i-lista-me-tis-23-adelfopoiimenes-poleis-tis-patras-iparxei-ousia-omos
- ↑ Art. 3. Ustawy o wprowadzeniu zasadniczego trójstopniowego podziału terytorialnego państwa z dnia 28 lipca 1998 r. — Dz. U. 1998.96.603 mówi: «Siedzibą wojewody i sejmiku województwa są: 2) w województwie kujawsko-pomorskim — wojewody — Bydgoszcz, sejmiku województwa — Toruń,». Ww. ustawa nie określa terminu stolica województwa kujawsko-pomorskiego jako obowiązującego, choć w potocznym rozumieniu oba miasta nazywane są «stolicami» bądź «współstolicami», co odnotować można również w czwartym akapicie «Podział administracyjny Polski 2006» Архівовано 23 жовтень 2013 у Wayback Machine. na witrynie KSNG] (пол.)
- ↑ Dane na portalu miejskim Bydgoszczy Архівовано 2 квітень 2015 у Wayback Machine. (пол.)
- ↑ Dane na portalu miejskim Bydgoszczy Архівовано 2 квітень 2015 у Wayback Machine. (пол.)
- ↑ Tabela Perspektywy — raport o uczelniach niepublicznych 2011 (пол.)
- ↑ Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Obwodnica Bydgoszczy ma być gotowa pod koniec 2019 r., ale wiadukt w Maksymilianowie dopiero w 2020 (pl). naszemiasto.pl.
- ↑ Europejska Stolica Kultury Bydgoszcz 2016 kandydat — opracowanie.
- ↑ Oficjalny Serwis Bydgoszczy — ESK 2016 — startujemy! (пол.)
- ↑ [2]
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||
| ||||||||||||
| |||||||||||
| ||||||||
|
