Вільнюс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вільно)
Перейти до: навігація, пошук
Вільнюс
лит. Vilnius
Герб Прапор
Герб Вільнюса Прапор Вільнюса
Вільнюс
Розташування міста Вільнюс
Основні дані
54°41′ пн. ш. 25°17′ сх. д. / 54.683° пн. ш. 25.283° сх. д. / 54.683; 25.283
Країна Литва
Засноване 13 століття
Перша згадка 1323
Статус міста 1387
Населення 527 930 осіб (2013)
Площа міста 401 км²
Густота населення 1378 осіб/км²
Поштові індекси 10001-14199
Телефонний код +370 5
Часовий пояс +2
Висота НРМ 112 м
Водойми Няріс і Вільня
Поділ міста 21 староство
Міста-побратими Астана, Ольборг, Брюссель, Братислава, Будапешт, Чикаго, Кишинів, Дніпро, Донецьк, Дуйсбург, Дублін, Единбург, Ерфурт, Гданськ, Гуанчжоу, Іркутськ, Стамбул, Йоенсуу, Київ, Краків, Лодзь, Любляна, Львів, Медісон, Мінськ, Москва, Нікосія, Осло, Палермо, Павія, Пірей, Прага, Рейк'явік, Рига, Санкт-Петербург, Зальцбург, Стокгольм, Страсбург, Тайбей, Таллінн, Тбілісі, Тирана, Торонто, Валлетта, Варшава, Калінінград, Алмати і Нижній Новгород
Міська влада
Веб-сторінка www.vilnius.lt
Мер міста Артурас Зуокас з 2011 року

CMNS: Вільнюс на Вікісховищі

Ві́льнюс (лит. Vilnius, до 1939 Ві́льно, біл. тарашк. Вільня, пол. Wilno, староукр. Вильна[1], Вільна) — столиця Литви і найбільше місто країни, розташоване на річці Няріс. 527 930 мешканців (2013 рік).

Назва[ред.ред. код]

Назва (лит. Vilnius, біл. Вільня), старовинна українська назва — Вільно (Вільне), сучасна — Вільнюс, за деякими джерелами походить від назви річки Вільня, на якій стоїть місто.

У стародавніх історичних джерелах переважає назва Вільня, Wilna, Vilna. У пам'ятках писемності, починаючи з XIV ст., використовується форма Wilno, Vilno та інші назви. У литовських пам'ятках писемності 1595, 1600, 1653 та пізніших років трапляється варіант Vilnius.

Населення[ред.ред. код]

У 2003 році загальна кількість населення становила 541 600 осіб.

Згідно з даними перепису 2001 року, 57,8 % населення Вільнюса становили литовці, 18,7 % поляків, 14 % росіян, 4 % білорусів, та 0,5 % євреїв.

Місто здавна було багатонаціональним, до того ж історично склалося так, що литовці часто становили його меншість. Так, згідно з даними перепису населення 1897 року, серед 154 632 жителів було 61 847 (40,0 %) євреїв, 47 795 (30,9 %) поляків, 30 767 (20,1 %) росіян, 6 514 (4,2 %) білорусів, 3 238 (2,1 %) литовців та 4 717 (2,7 %) представників інших національностей, зокрема й українців.

Географія та клімат[ред.ред. код]

Вільнюс

Вільнюс розташований на південному сході Литви (54°41′N 25°17′E) при впадінні річки Вільня до річки Няріс.

Нецентральне розташування міста можна пояснити частою зміною національних кордонів Литви протягом сторіч. Так, за часів Великого князівства Литовського Вільнюс був не лише культурним, а й географічним центром тодішньої держави.

Вільнюс розташований за 312 кілометрів від Клайпеди, міста, що є головним морським портом Литви, так само за допомогою сучасних автомобільних доріг із основними містами країни: Каунас (102 км), Шауляй (214 км) та Панявежис (135 км).

Нинішня площа міста — 401 км². Забудова становить 20,2 % площі, зелені насадження — 43,9 %, вода — 2,1 %.

Клімат у Вільнюсі є перехідним між континентальним та морським. Середньорічна температура становить 6,1 °C.

Староства[ред.ред. код]

В адміністративно-територіальному плані місто належить до самоврядування міста Вільнюса. Керує ним Рада самоврядування і мер, що обирається Радою; нині[Коли?] мер міста Артурас Зуокас. Територія самоврядування поділяється на 21 староство (лит. seniūnija), території яких частково відповідають частинам міста, що історично склалися, його передмістям і районам нових забудов:

Панорама міста

Визначні місця[ред.ред. код]

Вежа Гедимінаса

Ворота Світанку (Аушрос Варту, або Гостра Брама) — єдині з дев'яти оборонних воріт Вільнюса, що збереглися донині. У каплиці тут зберігається головна християнська святиня Литви та Білорусі — Остробрамська ікона Божої Матері, одна з небагатьох ікон, на яких Діву Марію зображено без маленького Ісуса.

Ужупіс, або Заріччя — район, із трьох боків оточений річкою Вільняле. Це місце творчих людей: художників, поетів, скульпторів та майстрів альтернативного мистецтва, їхніх студій та музеїв. Вони оголосили цю землю республікою й написали власну Конституцію, яку вибили на пластинах у кафе «Рідні стіни». Серед її положень: людина «не має права зазіхати на вічність», «має право нічого не розуміти», «не має права на насильство»…[2]

Інші примітні пам'ятки :

Освіта, культура[ред.ред. код]

Українці, пов'язані з містом[ред.ред. код]

Особи, пов'язані з містом[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Словник староукраїнської мови XIV — XV ст.. — Київ : Наукова думка, 1977—1978. — Т. 1: А-М. — С. 173. — ISBN 966-00-0550-4.
  2. Марина Гнатенко: Чари Чурльоніса// Український тиждень № 45 (158) від 5 листопада 2010 [1]
  3. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—192 роки): Наукове видання. — К. : Темпора, 2007. — 228 с. — ISBN 966-8201-26-4.
  4. Sister cities of Budapest. Official Website of Budapest (Hungarian). Процитовано 1 July 2009.  [недоступне посилання з 01.04.2012]
  5. Miasta partnerskie Warszawy. um.warszawa.pl. Biuro Promocji Miasta. 4 May 2005. Процитовано 29 August 2008.  [недоступне посилання з 01.04.2012]
  6. Cities Twinned with Duisburg. duisburg.de. Процитовано 7 May 2009.  (англ.)
  7. List of Twin Towns in the Ruhr District. 2009 Twins2010.com. Процитовано 28 October 2009.  [недоступне посилання з 01.04.2012]
  8. Gdańsk Official Website: 'Miasta partnerskie' (Polish & English). [[copyright|]] 2009 Urząd Miejski w Gdańsku. Процитовано 11 July 2009.  (англ.) (пол.)
  9. Guangzhou Sister Cities [via WaybackMachine.com]. Guangzhou Foreign Affairs Office. Архів оригіналу за 24 October 2012. Процитовано 21 July 2013.  (англ.)
  10. Kraków - Miasta Partnerskie [Kraków -Partnership Cities]. Miejska Platforma Internetowa Magiczny Kraków (Polish). Архів оригіналу за 2 July 2013. Процитовано 10 August 2013.  (пол.)
  11. Miasta partnerskie - Urząd Miasta Łodzi [via WaybackMachine.com]. City of Łódź (Polish). Архів оригіналу за 24 June 2013. Процитовано 21 July 2013.  (пол.)
  12. http://klaipeda.diena.lt/galerijos/vaizdai/vilnius-ir-lvovas-pasirase-bendradarbiavimo-sutarti-619110#.Uxoquc4hmUY (лит.)
  13. Aalborg Twin Towns. Europeprize.net. Процитовано 19 August 2013.  (англ.)
  14. Partnerská města HMP [Prague - Twin Cities HMP]. Portál „Zahraniční vztahy" [Portal "Foreign Affairs"] (Czech). 18 July 2013. Архів оригіналу за 25 June 2013. Процитовано 5 August 2013.  (чеськ.)
  15. Taipei - International Sister Cities. Taipei City Council. Архів оригіналу за 2 November 2012. Процитовано 23 August 2013.  (англ.)
  16. Tbilisi Sister Cities. Tbilisi City Hall. Tbilisi Municipal Portal. Архів оригіналу за 24 July 2013. Процитовано 5 August 2013.  (англ.)
  17. TREND: Tbilisi, Vilnius become brother cities. en.trend.az. Процитовано 12 October 2009.  (англ.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]