Відеопам'ять

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Типи DRAM пам'яті

Відеопам'ять (video RAM) — оперативна пам'ять графічного контролера, в якій розміщені дані, що відповідають зображенню на екрані. Відеопам'ять може бути виділена з основної оперативної пам'яті системи, в цьому випадку говорять про розділювану (shared) пам'ять.

У відеопам'яті може міститися як безпосередньо растровий образ зображення (екранний кадр), так і окремі фрагменти як в растровій (текстури), так і у векторній (багатокутники, зокрема трикутникі) формах.

Зазвичай мікросхеми оперативної пам'яті припаяні прямо до текстоліту (плати) відеокарти, на відміну від модулів системної пам'яті, які вставляються в стандартизовані з'єднувачі системних плат. Одна половина мікросхем зазвичай припаяна під радіатором системи охолоджування відеокарти, а друга — із зворотного боку. Така оперативна пам'ять використовується тільки під потреби різних графічних застосунків і ігор. Технології виробництва пам'яті для відеокарт розвиваються стрімкіше, ніж ОЗП для персональних комп'ютерів, це обумовлено високими вимогами ігрової індустрії; тому зазвичай технологія встановленої відеопам'яті на покоління випереджає основну системну пам'ять.

Для виготовлення відеокарт вже досить давно використовують пам'ять GDDR3. На зміну їй прийшла GDDR4, яка має більш високу пропускну здатність, ніж GDDR3; однак GDDR4 не отримала широкого поширення внаслідок поганого співвідношення «Ціна-продуктивність» і обмежено використовувалася лише в деяких топових відеокартах (наприклад Radeon X1950XTX, HD 2900 XT, HD3870). Далі з'явилася пам'ять GDDR5, яка станом на 2012 рік є найбільш масовою, натомість GDDR3 використовують в бюджетному сегменті.

Так само, відеопам'ять відрізняється від «звичайної» системної оперативної пам'яті більш жорсткими вимогами до ширини шини.

Шина пам'яті - це магістраль, що зв'язує графічний процесор і пам'ять відеокарт.

Використовують такі шини даних відеопам'яті:

  • 32-бітну;
  • 64-бітну;
  • 128-бітну;
  • 192-бітну; (Нестандартна шина пам'яті)
  • 256-бітну;
  • 320-бітну; (Нестандартна шина пам'яті)
  • 384-бітну; (Нестандартна шина пам'яті)
  • 448-бітну; (Нестандартна шина пам'яті)
  • 512-бітну;
  • 768-бітну; (Нестандартна шина пам'яті)
  • 896-бітну; (Нестандартна шина пам'яті)
  • 1024-бітну.

Має значення пропорційність кількості пам'яті, її тип і ширина шини даних: 512 МБ DDR2 з шириною шини даних в 128 біт працюватиме повільніше і набагато менш ефективно, ніж 256 МБ GDDR3 з шириною шини в 128 біт і т.д. Зі зрозумілих причин 256 МБ GDDR3 з шириною шини 256 біт краще, ніж 256 МБ GDDR3 з шириною шини в 128 біт.

Також варто враховувати, що через відносно невисоку вартість відеопам'яті багато виробників відеокарт встановлюють надмірну кількість відеопам'яті (1, 2 і 4 Гбайт) на слабкі відеокарти з метою підвищення їхньої маркетингової привабливості.

Вимоги сучасних операційних систем і комп'ютерних ігор зростають; так, наприклад щоб грати комфортно в найбільш сучасні ігри:

  • на період 2008-2009 року було потрібно порядку 512 МБ (і більше) GDDR3 256 біт або 2 ГБ (і більше) DDR2 (3);
  • на період 2010 року було потрібно порядку 768 МБ (і більше) GDDR4 320 біт або 3 ГБ (і більше) DDR3;
  • на період 2011 року потрібно близько 1024 МБ (і більше) GDDR5 256 біт або 3-4 ГБ (і більше) DDR3.

Джерело[ред.ред. код]