Віктор Дик
| Віктор Дик | |
|---|---|
| чеськ. Viktor Dyk | |
![]() | |
| Народився | 31 грудня 1877 Мельник |
| Помер | 14 травня 1931 (53 роки) Лопуд ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Ольшанський цвинтар[1] |
| Країна | |
| Діяльність | поет прозаїк драматург політик |
| Галузь | поезія[2], проза[2], драма[2], літературна критика[2], театральна критикаd[2], публіцистика[2], переклади з французькоїd[2] і переклади з німецькоїd[2] |
| Alma mater | Юридичний факультет Карлового університетуd |
| Знання мов | чеська[3][2][4], французька[2] і німецька[2] |
| Членство | скаутинг |
| Посада | Сенатор Національних зборів Чехословаччиниd і member of the Revolutionary National Assembly of Czechoslovakiad |
| Партія | Czech Constitutionalist Progressive Partyd |
| У шлюбі з | Zdenka Háskovád |
| Автограф | |
| IMDb | ID 4031747 |
Віктор Дик (чеськ. Viktor Dyk; *31 грудня 1877, неподалік Мельника — †14 травня 1931, Лопуд) — чеський національний поет, прозаїк, драматург, політик та автор політичних текстів.
Народився 31 грудня 1877 року, поблизу Мельника. Батько працював каштеляном у князя Лобковича. Тут пройшло дитинство майбутнього поета. В 1888 році його сім’я переїхала в Прагу, де Віктор почав писати. У 1904 році відбувається дві події: родина влаштовується у Виноградах – передмісті Праги і видається перший роман Віктора Дика – «Кінець Гаккеншміда». Крім письменства захоплюється шахами, бере участь у шахових змаганнях. Віктор Дик навчався в гімназії в Празі (серед його вчителів був Алоїс Їрасек – письменник, стиліст і знавець чеської давнини ). Здобув юридичну освіту у Карловому університеті м. Праги. Під час навчання в університеті публікує поетичну книжку «A porta inferi», якою дуже пишається.
У 1911 році вступив до Чеської конституційної прогресивної партії ( Státoprávně pokroková strana ) та зайнявся політикою. У 1916-1917 роках перебував у віденській в’язниці (відомій багатьом чеським борцям за незалежність, як “вежа смерті”) за діяльність у опорі Австро-Угорщині[5].
Мав консервативні та націоналістичні погляди. В 1920 році його було обрано до нижньої палати Чеського парламенту. У 1929 році стає сенатором Чехословаччини від Чехословацької демократичної партії.[6] Один із відомих опонентів президента Томаша Гарріга Масарика.
Серед докорів до Масарика: віддалення вождя від нації, використання ленінської лексики (влада робітників і селян), створення ідола із власної особи.[5]
У 1928 році він одружився з письменницею Зденкою Гасковою.[6]
Віктор Дик помер 14 травня 1931 року від серцевої недостатності під час купання в морі поблизу острова Лопуд, недалеко від Дубровника в Хорватії[7]. Похований на Ольшанському кладовищі в Празі.
Віктор Дик має шістдесят сім опублікованих книжок. Серед них п’єса “Дон Кіхот доходить до тями” (1914), воєнна епопея “Легкий і важкий крок” (1915—22), книга «Спогади та коментарі», за які отримав Державні премії[5].
- ↑ BillionGraves — 2011.
- 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- 1 2 3 Микола ШАТИЛОВ. ЧЕСЬКІ МЕДАЛЬЙОНИ — Журнал «Всесвіт». www.vsesvit-journal.com. Процитовано 30 травня 2025.
- 1 2 Viktor Dyk. Wikipedia (англ.). 14 травня 2025. Процитовано 30 травня 2025.
- ↑ Лопуд. Вікіпедія (укр.). 19 листопада 2023. Процитовано 30 травня 2025.
Земля говорить ; Осіння пісня / В. Дик ; Пер. з чес. В. Житник // Чеська поезія : Антологія / за ред. Григорія Кочура, Максима Рильского. - К.: Державне видавництво художньої літератури, 1964 г. - 586 с.[1]
Нервозна пісня року 1913 : [Вірш] / В. Дик ; Пер. з чеськ. О. Юрченко // Чеська поезія: Антологія / За ред. Г. Кочура, М. Рильського; Вст. ст. І. Шотоли. — К., 1964. — С. 257—258.[1]
Послання / В. Дик ; пер з чес. Г. Кочур / Відлуння: Вибрані переклади / [Авт. передм. В. Коротич; Ред. Ф. Ф. Скляр] — К.: Дніпро, 1969. — 146 с.[1]
Осіння пісня / В. Дик ; Пер. з чес. В. Житник // Жива вода. — 1998. — № 11. — С. 4.[1]
| Це незавершена стаття про політичного діяча Чехії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- 1 2 3 4 Чеська література. Вікіпедія (укр.). 29 травня 2025. Процитовано 30 травня 2025.
