Вікіпедія:Перейменування статей/Йовік → Євік

Йовік → Євік

Норвезький правопис (звук "ø" транслітерується як "е")--MonX94 (обговорення) 18:11, 22 жовтня 2023 (UTC)

Це якщо йотування нема. А якщо воно є, то jø передається як "йо" (Бйорн, Йорґен, Йонсен (на противагу до Jensen → Єнсен)). Тому  Проти--Unikalinho (обговорення) 20:34, 22 жовтня 2023 (UTC)

Без йотування був би Евік.--Анатолій (обг.) 21:45, 22 жовтня 2023 (UTC)

І я про це. "Е" в даному випадку -- це не норвезький звук, це лише передача оригінального звука ø на нашу мову. З йотуванням же виходить й + ø = йо, що цілком існує та широко вживане в нашій мові --Unikalinho (обговорення) 05:16, 24 жовтня 2023 (UTC)

Насправді правилу байдуже: Б'єрн зарівно.--Юе-Артеміш (обговорення) 10:19, 24 жовтня 2023 (UTC)

Є думка, що варіант "Б'єрн" -- це калька з російського "Бьерн", яке, хоч і читається "Бйорн", але пишеться не через ё, а через "е" (є в росіян така муля -- писати "е" замість "ё"), і україномовні джерела так і скалькували--Unikalinho (обговорення) 18:14, 24 жовтня 2023 (UTC)

Це хибна думка. Ось побіжне порівняння фонетик: Як часто буває в українсько-російських паралелях, за графічною схожістю криється значна фонетична різниця. Для розгляду на прикладі візьмемо прізвище німецького математика Мебіуса. Його німецька вимова — [ˈmøːbi̯ʊs]. Де М тверда, а голосна [ø] — переднього ряду високо-середнього підняття. Українське О, як я зазначав, заднього ряду низько-середнього підняття, навіть при пом’якшених. Російське ж Ё реалізується як голосний середнього ряду високо-середнього підняття [ɵ], тому є для росіян найкращим сурогатом. Українська мова з близьких звуків може запропонувати лише передній низько-середній голосний Е. Звісно, це якщо триматися орфоепії. --Юе-Артеміш (обговорення) 07:29, 25 жовтня 2023 (UTC)

en:Norwegian_phonology#Vowels, Українська фонетика.--Юе-Артеміш (обговорення) 07:32, 25 жовтня 2023 (UTC)

Ви плутаєте українське "о" з українським "йо". Бо звук "й" якраз робить усю цю комбінацію подібною за звучанням до цього [jø]. Ваші ж приклади якраз не містять цього йотування, і в них могло б бути -ьо, однак такої комбінації (особливо після губних та гортанних) не передбачає наш Правопис (і тому пишемо "е"). А от -йо дуже навіть передбачає--Unikalinho (обговорення) 07:52, 28 жовтня 2023 (UTC)

Не плутаю. Там врахована різна реалізація при твердих і м'яких приголосних (й логічно віднести до м'яких приголосних).--Юе-Артеміш (обговорення) 11:05, 29 жовтня 2023 (UTC)

• 
  Діаграма основних проявів українських голосних і їхніх алофонів.
• 
  Short monophthongs of Urban East Norwegian.
• 
  Long monophthongs of Urban East Norwegian.
• 
  Російська каша в роті.

І знову Ви говорите про суто звук ø. І то: це ж не "е", а щось середнє між "о" і "е". Але тут ми маємо не [ø], а [jø]. А фактор йотування для передачі на українську має велике значення. "Й" не просто м'який приголосний, він перетворює буквосполучення -ьо (не дозволене Правописом для слів іншомовного походження) на -йо (дозволене). А щодо росіян, то в них головна каша в тому, що вони, з незрозумілих для мене причин, замість ё пишуть е у всіх словах (як питомо російських, так і от у іншомовних антропонімах та інших власних назвах)--Unikalinho (обговорення) 14:17, 29 жовтня 2023 (UTC)

Навпаки йот - додаткова причина передавати переднім голосним, а не заднім. І каша - це я про вимову росіян, а не орфографію.--Юе-Артеміш (обговорення) 11:50, 1 листопада 2023 (UTC)

Так [ø] -- це передній звук. Чого це передавати його заднім, якщо можна переднім? В тому-то й вся справа. А от йотування -- воно згладжує цю різницю. Тобто "о" з "е" співвідноситься не так, як "йо" з "є"--Unikalinho (обговорення) 09:30, 2 листопада 2023 (UTC)

•  За перейменування. Правило правопису.--Юе-Артеміш (обговорення) 07:32, 25 жовтня 2023 (UTC)
•  Проти. Є стала традиція передавати /jø/ та подібні сполуки як «йо». У словнику є «Бйорн», але не «Б'єрн», «Йорген», але не «Єрген». Всі знають, хто такі йотуни та Йормунґанд, але про єтунів та Єрмунґанда навряд чи хтось чув. 2010 року Еяф'ятлайокютль призвів до проблем з перельотами, не Еяф'ятлаєкютль. Правопис, як це часто буває, лише заплутав у цьому випадку. /ø/ посеред слова або на початку дійсно цілком має сенс передавати як «е», і дійсно є така традиція. Але /jø/ та /jœ/ традиційно це «йо». -- Rajaton Rakkaus ^🖂 08:25, 26 жовтня 2023 (UTC)

  Хоча, якщо з іменем Йорґен все так, як я сказав, то от на «Б'єрн» є справді багато згадок у корпусі (хоча, безсумнівно, через йо впізнаваність значно вища), тому «не все так однозначно». І також є усталений Єнчепінг. Тому традиція, хоч і дуже стала, не є стовідсотковою. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 08:37, 26 жовтня 2023 (UTC)

  Ну в УЛІФ є Бйорн, а не Б'єрн--Unikalinho (обговорення) 07:54, 28 жовтня 2023 (UTC)

  /²jiːvik/ (Gjøvik на Віктіонарії).--Юе-Артеміш (обговорення) 11:07, 29 жовтня 2023 (UTC)

•  Проти, бо рушій гугла читає Gjøvik як "Йові", тожбо Йовік... — Казкар (обговорення) 11:43, 28 жовтня 2023 (UTC)

  Той рушій часто читає хибно.--Юе-Артеміш (обговорення) 11:07, 29 жовтня 2023 (UTC)

  Шо є то є, але ось посилання на відео з ютуба де, як зрозумів, норвезькі дівчата чітко вимовляють Йовік... — Казкар (обговорення) 13:36, 29 жовтня 2023 (UTC)

Підсумок

Відповідно до § 132. ø передається через е, отже jø передається як є. АД (словники чи енциклопедії), які б підтверджували усталеність поточної назви не було представлено. А усі дослідження щодо вимови мали би сенс, якби не було ні регламенту правопису, ні АД. Перейменовано відповідно до вимог правопису.--Andriy.v (обговорення) 22:12, 13 лютого 2024 (UTC)