Вікіпедія:Перейменування статей/Колекційні карткові ігри → Колекційна картярська гра

Колекційні карткові ігри → Колекційна картярська гра

КАРТЯ́РСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до карта 2. У Потоцького була велика картярська гра (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 275); Картярська колода;

   // Пов'язаний із грою в карти. Картярський борг;

   // Призначений для гри в карти. Над зеленим сукном картярського столика літали валети, дами, тузи всіх чотирьох мастей (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 189); Картярський будинок.

2. Прикм. до картяр. Гучні картярські вигуки і вибухи дурного реготу тривали аж до третіх півнів (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 53).

— Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 113.

--ЮеАртеміс (обговорення) 11:32, 1 серпня 2016 (UTC)

•  Проти У тексті статті йдеться не про карти (в сенсі, тузи, валети і т.д.), а про картки--V Ryabish (обговорення) 07:45, 2 серпня 2016 (UTC)

  Картка? В сенсі бланк?--ЮеАртеміс (обговорення) 08:47, 3 серпня 2016 (UTC)

КА́РТКА, и, жін.

1. Невеликий чотирикутний аркуш твердого паперу для записування або з записом на ньому різних відомостей (переважно як одиниця картотеки). В його [І. Франка] архіві зберігаються картки з назвами творів В. І. Леніна, які розсилалися російською соціал-демократичною групою обмеженому колу читачів (Радянське літературознавство, 18, 1955, 153); Простягнув [Максим] картку замовлень бібліотекарці (Натан Рибак, Час, 1960, 312); І тільки тоді [під час іспиту], як глянув у картку, ..заспокоївся: питання випали знайомі (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 320); Основним документом у стаціонарі є історія хвороби, а в поліклініці — амбулаторна картка (Загальний догляд за хворими, 1957, 189).

   Візитна картка див. візитний.

2. розм. Фотографічний знімок невеликого розміру. Не знаю, яке сонце буде в Криворівні і чи постарається воно зробити мене подібним до того добродія, що на Вашій картці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 392); Катерина взяла в долоні картку і довго оглядала незнайомі риси обличчя (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 259).
3. Бланк із відривними талонами, що дає право одержувати нормовані продукти, товари. Хлібні картки; Промтоварні картки.
4. заст. Поштова листівка. Чекав обіцяного листа та й гадав собі: одповім уже разом і на картку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 342); Хтось тільки два листи комусь написав.., а решта були картки (Леся Українка, V, 1956, 370).
5. розм. Сторінка (книжки, зошита). Часом вони читали довгі й скучні романи без кінцевих карток (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 323); Молодиця знову почала читати.. Примусивши себе перекинути з десяток карток, глянула на годинника (Борис Грінченко, II, 1963, 47); Обурений професор показав цілому класові одну картку з зошита Демидова (Осип Маковей, Вибр., 1954, 51).
6. діал. Аркуш паперу. І брала я тоді паперу картку білу (Леся Українка, I, 1951, 210).

— Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 111.

• • А оцього в словниках 1950-х років нема. І цього теж. Що будемо з тими статтями робити? --Unikalinho (обговорення) 04:56, 5 серпня 2016 (UTC) І навіть якщо ми звідти усунемо слово "картка" і замінимо на "карта", все одно в ці "карти" не можна буде грати. І тут те саме. Це не гральні карти, а лише як би призи за виграну гру. Тому наведене Вами визначення слова "картярський" тут нерелевантне--Unikalinho (обговорення) 05:05, 5 серпня 2016 (UTC)
• Ну в статті ж є навіть зображення--V Ryabish (обговорення) 12:27, 3 серпня 2016 (UTC)
  • Карти.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:31, 3 серпня 2016 (UTC)
    • Гральні??????????--Unikalinho (обговорення) 04:52, 5 серпня 2016 (UTC)

Підсумок

Перейменувати на Колекційна карткова гра за ВП:ІС: у статті йдеться не про гральні карти, а саме про картки, як зазначено — колекційні картки, тому ці ігри не можуть називатися "картярськими".--Piramidion 09:09, 24 серпня 2016 (UTC)