Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Аптекман Йосип Васильович

АПТЕКМАН Йосип Васильович

(30(18).03.1849—08.07.1926) — революц. діяч, лікар, історик, мемуарист. Н. в м. Павлоград в купецькій родині. Початкову освіту здобув у місц. хедері (єврейс. реліг. шк.). Від 1867 навч. в Катериносл. г-зії. З 1870 — на мед. ф-ті Харків. ун-ту, прилучився до культ.-просвітницьких гуртків. 1871 перейшов до Медико-хірургічної акад. у Санкт-Петербурзі, став чл. земляцтва «катеринославців», пов’язаного із «Чайковці». Взимку 1874/75 покинув п’ятий курс і влився в «ходіння в народ». 1875 прийняв православ’я. Служив фельдшером у рос. глибинці.

1876 перебував у харків.-ростовському колі народників, від якого був делегований до С.-Петербурга й взяв участь у створенні нової орг-ції, 1878 названої « Земля і воля». 1879 був на її Воронезькому з’їзді, після чого вів революц. пропаганду на КУБАНЬ. Пристав до « Чорного переділу», входив до редакції його друкованого органу. 1880 арештований, до 1882 утримувався під вартою, потім, до 1885, — на засланні в Якутії (1883—84 — разом із В.Короленком). 1886 повернувся до Харкова, проте 1887, не діставши дозволу завершити студії, виїхав за кордон. Отримав диплом д-ра медицини в Мюнхені (Німеччина). 1889 — знову на батьківщині. Від 1890 — земський лікар у різних місцевостях Російської імперії, зокрема в Херсонська губернія під час епідемії холери (звідти від земства був направлений на петерб. мед. з’їзд, скликаний МВС). 1894 ввійшов до партії «Народного права». Зблизився з соціал-демократами. Під час революції 1905—1907 керував боївкою у м. Вільно (нині Вільнюс). Зазнав 6-місячного ув’язнення. 1906 відпущений на поруки під заставу, емігрував. Співробітничав з МЕНШОВИКИ Від 1917 — в Росії. Підтримав рад. владу. Працював у петрогр. Істор.-революц. архіві.

1882—83 підготував спогади про особи та події 1870-х рр. (опубл. в різних варіантах), 1913— 16 вмістив «Записки семидесятника» в ж. «Современный мир», у 1920-х рр. видав низку статей і книг про свою лікарську та революц. практику, діяльність В.Берві-Флеровського, Д.Рогачова, Г.Плеханова. Посмертно побачив світ його нарис «В.Г.Короленко: Черты из личных воспоминаний» («Каторга и ссылка», 1927, № 8). Останні роки життя провів у моск. будинку ветеранів.

П. у м. Москва.

Твори

«Былое». «Современная жизнь», 1906, № 11; Партия «Народного права». «Былое», 1907, № 7; Общество «Земля и воля» 70-х гг.: По личным воспоминаниям. Пг., 1924; Мои первые шаги на пути пропаганды. М., 1926.

Література

• Колосов Е. О.В.Аптекман как историк «Земли и воли». «Былое», 1924, № 27—28;
• Беркова К.Н. О.В.Аптекман.
• «Новый мир
• », 1927, № 11; Деятели СССР и революционного движения России. М., 1989.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: П.Г. Усенко; url: http://history.org.ua/?termin=Aptekman_J; том: 1