Вікіпедія:Проєкт:Населені пункти України/Населення/Житомирська область/Радомишльський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Радомишльський район

Радомишль

[ред. код]

РАДОМИШЛЬ (міськрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 307 осіб, з яких 137 чоловіків та 170 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 284 особи.[2]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Глухів Перший

[ред. код]

с. ГЛУХІВ ПЕРШИЙ

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 229 осіб.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 95,63 %
російська 2,62 %
молдовська 1,31 %
вірменська 0,44 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Соснова Поляна

[ред. код]

с. СОСНОВА ПОЛЯНА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 74 особи, з яких 36 чоловіків та 38 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 55 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,18 %
російська 1,82 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Осів

[ред. код]

с. ОСІВ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 111 осіб, з яких 53 чоловіки та 58 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 56 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,43 %
російська 3,57 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Борщівська сільська рада

[ред. код]

БОРЩІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1168 осіб, з яких 520 чоловіків та 648 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 905 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,56 %
російська 0,33 %
білоруська 0,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Борщів

[ред. код]

с. БОРЩІВ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1168 осіб, з яких 520 чоловіків та 648 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 905 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,56 %
російська 0,33 %
білоруська 0,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великорацька сільська рада

[ред. код]

ВЕЛИКОРАЦЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2404 особи, з яких 1113 чоловіків та 1291 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 2014 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,92 %
російська 1,03 %
молдовська 0,05 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Велика Рача

[ред. код]

с. ВЕЛИКА РАЧА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 903 особи, з яких 423 чоловіки та 480 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 824 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,91 %
російська 1,09 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мала Рача

[ред. код]

с. МАЛА РАЧА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1057 осіб, з яких 499 чоловіків та 558 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 853 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,51 %
російська 1,38 %
молдовська 0,11 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Чудин

[ред. код]

с. ЧУДИН

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 444 особи, з яких 191 чоловік та 253 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 337 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вепринська сільська рада

[ред. код]

ВЕПРИНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1348 осіб, з яких 592 чоловіки та 756 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 829 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,11 %
російська 2,65 %
білоруська 0,24 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Веприн

[ред. код]

с. ВЕПРИН

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1118 осіб, з яких 499 чоловіків та 619 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 829 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,11 %
російська 2,65 %
білоруська 0,24 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Верлоцька сільська рада

[ред. код]

ВЕРЛОЦЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 666 осіб, з яких 285 чоловіків та 381 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 621 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,55 %
російська 1,45 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Верлок

[ред. код]

с. ВЕРЛОК

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 615 осіб, з яких 264 чоловіки та 351 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 570 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,77 %
російська 1,23 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бистріївка

[ред. код]

с. БИСТРІЇВКА (ВЕРЛОЦЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 51 особа, з яких 21 чоловік та 30 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 51 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,08 %
російська 3,92 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вишевицька сільська рада

[ред. код]

ВИШЕВИЦЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 3055 осіб, з яких 1430 чоловіків та 1625 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1525 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,98 %
російська 1,82 %
молдовська 0,13 %
білоруська 0,07 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вишевичі

[ред. код]

с. ВИШЕВИЧІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1997 осіб, з яких 952 чоловіки та 1045 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1525 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,98 %
російська 1,82 %
молдовська 0,13 %
білоруська 0,07 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гуто-Потіївська сільська рада

[ред. код]

ГУТО-ПОТІЇВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 775 осіб, з яких 340 чоловіків та 435 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 560 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,78 %
російська 1,22 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гута-Потіївка

[ред. код]

с. ГУТА-ПОТІЇВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 309 осіб, з яких 134 чоловіки та 175 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 237 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,59 %
російська 2,41 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вихля

[ред. код]

с. ВИХЛЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 123 особи, з яких 53 чоловіки та 70 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 83 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Заміри

[ред. код]

с. ЗАМІРИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 93 особи, з яких 43 чоловіки та 50 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 67 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Клен

[ред. код]

с. КЛЕН

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 65 осіб, з яких 25 чоловіків та 40 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 32 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мирне

[ред. код]

с. МИРНЕ (ГУТО-ПОТІЇВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 30 осіб, з яких 12 чоловіків та 18 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 28 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нова Мар'янівка

[ред. код]

с. НОВА МАР`ЯНІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 51 особа, з яких 23 чоловіки та 28 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 36 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,22 %
російська 2,78 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Стара Буда

[ред. код]

с. СТАРА БУДА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 104 особи, з яких 50 чоловіків та 54 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 77 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Забілоцька сільська рада

[ред. код]

ЗАБІЛОЦЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1165 осіб, з яких 502 чоловіки та 663 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 805 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,85 %
молдовська 1,01 %
російська 1,01 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Забілоччя

[ред. код]

с. ЗАБІЛОЧЧЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1006 осіб, з яких 436 чоловіків та 570 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 681 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,76 %
молдовська 1,20 %
російська 0,90 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гута-Забілоцька

[ред. код]

с. ГУТА-ЗАБІЛОЦЬКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 159 осіб, з яких 66 чоловіків та 93 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 124 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,37 %
російська 1,63 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Заболотська сільська рада

[ред. код]

ЗАБОЛОТСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1478 осіб, з яких 643 чоловіки та 835 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 767 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,35 %
російська 0,65 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Заболоть

[ред. код]

с. ЗАБОЛОТЬ (ЗАБОЛОТСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 957 осіб, з яких 422 чоловіки та 535 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 767 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,35 %
російська 0,65 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Заньківська сільська рада

[ред. код]

ЗАНЬКІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 832 особи, з яких 331 чоловік та 501 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 655 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,58 %
російська 1,42 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Заньки

[ред. код]

с. ЗАНЬКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 340 осіб, з яких 125 чоловіків та 215 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 284 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,64 %
російська 0,36 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гришківка

[ред. код]

с. ГРИШКІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 107 осіб, з яких 48 чоловіків та 59 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 90 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,63 %
російська 3,37 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дорогунь

[ред. код]

с. ДОРОГУНЬ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 47 осіб, з яких 18 чоловіків та 29 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 22 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,45 %
російська 4,55 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дубовик

[ред. код]

с. ДУБОВИК

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 157 осіб, з яких 62 чоловіки та 95 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 121 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,58 %
російська 3,42 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Прибуток

[ред. код]

с. ПРИБУТОК

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 83 особи, з яких 35 чоловіків та 48 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 70 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Теклянівка

[ред. код]

с. ТЕКЛЯНІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 98 осіб, з яких 43 чоловіки та 55 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 68 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Іршанська сільська рада

[ред. код]

ІРШАНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 746 осіб.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 94,91 %
російська 5,09 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ірша

[ред. код]

с. ІРША

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 644 особи, з яких 279 чоловіків та 365 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 562 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 94,46 %
російська 5,54 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вирва

[ред. код]

с. ВИРВА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 230 осіб, з яких 93 чоловіки та 137 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 184 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,22 %
російська 3,78 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кичкирівська сільська рада

[ред. код]

КИЧКИРІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1126 осіб, з яких 457 чоловіків та 669 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 935 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,83 %
російська 1,63 %
молдовська 0,43 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кичкирі

[ред. код]

с. КИЧКИРІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 652 особи, з яких 272 чоловіки та 380 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 559 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,83 %
російська 2,17 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Брід

[ред. код]

с. БРІД

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 59 осіб, з яких 25 чоловіків та 34 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 67 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Глиниця

[ред. код]

с. ГЛИНИЦЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 166 осіб, з яких 58 чоловіків та 108 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 126 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,62 %
російська 2,38 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нова Юрівка

[ред. код]

с. НОВА ЮРІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 249 осіб, з яких 102 чоловіки та 147 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 183 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,16 %
молдовська 2,27 %
інші 0,57 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Котівська сільська рада

[ред. код]

КОТІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 788 осіб, з яких 345 чоловіків та 443 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 628 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,05 %
російська 0,63 %
інші 0,32 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Котівка

[ред. код]

с. КОТІВКА (КОТІВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 655 осіб, з яких 284 чоловіки та 371 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 539 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,08 %
російська 0,55 %
інші 0,37 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Філонівка

[ред. код]

с. ФІЛОНІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 133 особи, з яких 61 чоловік та 72 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 89 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,88 %
російська 1,12 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кочерівська сільська рада

[ред. код]

КОЧЕРІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1574 особи, з яких 707 чоловіків та 867 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1129 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,41 %
російська 0,89 %
циганська 0,53 %
білоруська 0,09 %
молдовська 0,09 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кочерів

[ред. код]

с. КОЧЕРІВ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1173 особи, з яких 527 чоловіків та 646 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 813 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,02 %
російська 0,86 %
молдовська 0,12 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Поташня

[ред. код]

с. ПОТАШНЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 168 осіб, з яких 76 чоловіків та 92 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 123 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 93,50 %
циганська 4,88 %
білоруська 0,81 %
російська 0,81 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Став-Слобода

[ред. код]

с. СТАВ-СЛОБОДА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 233 особи, з яких 104 чоловіки та 129 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 193 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,95 %
російська 1,05 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кримоцька сільська рада

[ред. код]

КРИМОЦЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 932 особи, з яких 398 чоловіків та 534 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 717 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,28 %
російська 2,34 %
польська 0,69 %
білоруська 0,28 %
молдовська 0,14 %
інші 0,27 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кримок

[ред. код]

с. КРИМОК

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 524 особи, з яких 224 чоловіки та 300 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 432 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,33 %
російська 1,61 %
польська 1,15 %
білоруська 0,46 %
молдовська 0,23 %
інші 0,22 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Білка

[ред. код]

с. БІЛКА (КРИМОЦЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 143 особи, з яких 65 чоловіків та 78 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 114 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,61 %
російська 3,51 %
інші 0,88 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Спірне

[ред. код]

с. СПІРНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 77 осіб, з яких 32 чоловіки та 45 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 41 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 93,02 %
російська 6,98 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Таборище

[ред. код]

с. ТАБОРИЩЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 93 особи, з яких 38 чоловіків та 55 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 66 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,48 %
російська 1,52 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Хомівка

[ред. код]

с. ХОМІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 95 осіб, з яких 39 чоловіків та 56 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 64 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,97 %
російська 3,03 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Краснобірська сільська рада

[ред. код]

КРАСНОБІРСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1014 осіб.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 97,83 %
російська 1,87 %
білоруська 0,10 %
молдовська 0,10 %
угорська 0,10 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Краснобірка

[ред. код]

с. КРАСНОБІРКА

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 972 особи.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 97,84 %
російська 1,85 %
білоруська 0,10 %
молдовська 0,10 %
угорська 0,10 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Красносілка

[ред. код]

с. КРАСНОСІЛКА (КРАСНОБІРСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 42 особи.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 97,62 %
російська 2,38 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ленінська сільська рада

[ред. код]

ЛЕНІНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1799 осіб, з яких 789 чоловіків та 1010 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1360 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,11 %
російська 0,89 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Леніне

[ред. код]

с. ЛЕНІНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1579 осіб, з яких 699 чоловіків та 880 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1184 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,23 %
російська 0,77 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мар'янівка

[ред. код]

с. МАР`ЯНІВКА (ЛЕНІНСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 143 особи, з яких 57 чоловіків та 86 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 113 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,35 %
російська 2,65 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рудня-Городецька

[ред. код]

с. РУДНЯ-ГОРОДЕЦЬКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 77 осіб, з яких 33 чоловіки та 44 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 63 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Лутівська сільська рада

[ред. код]

ЛУТІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1674 особи, з яких 783 чоловіки та 891 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 1521 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,88 %
російська 1,92 %
польська 0,07 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Лутівка

[ред. код]

с. ЛУТІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1359 осіб, з яких 650 чоловіків та 709 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1262 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,92 %
російська 1,84 %
польська 0,08 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Березці

[ред. код]

с. БЕРЕЗЦІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 203 особи, з яких 82 чоловіки та 121 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 169 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,22 %
російська 1,78 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Глухів-Другий

[ред. код]

с. ГЛУХІВ-ДРУГИЙ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 112 осіб, з яких 51 чоловік та 61 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 90 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,70 %
російська 3,30 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Макалевицька сільська рада

[ред. код]

МАКАЛЕВИЦЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1422 особи, з яких 610 чоловіків та 812 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 538 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,63 %
російська 2,00 %
білоруська 0,18 %
німецька 0,18 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Макалевичі

[ред. код]

с. МАКАЛЕВИЧІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 681 особа, з яких 297 чоловіків та 384 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 473 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,14 %
російська 1,45 %
білоруська 0,21 %
німецька 0,21 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Садки

[ред. код]

с. САДКИ (МАКАЛЕВИЦЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 97 осіб, з яких 34 чоловіки та 63 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 65 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 93,85 %
російська 6,15 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Межиріцька сільська рада (Радомишльський район)

[ред. код]

МЕЖИРІЦЬКА сільрада (РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 823 особи.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 99,27 %
російська 0,73 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Межирічка (Радомишльський район)

[ред. код]

с. МЕЖИРІЧКА (МЕЖИРІЦЬКА сільрада, РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 823 особи.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 99,27 %
російська 0,73 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Меньківська сільська рада

[ред. код]

МЕНЬКІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 600 осіб, з яких 253 чоловіки та 347 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 440 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,41 %
російська 1,59 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Меньківка

[ред. код]

с. МЕНЬКІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 377 осіб, з яких 162 чоловіки та 215 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 290 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,59 %
російська 2,41 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Городчин

[ред. код]

с. ГОРОДЧИН

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 66 осіб, з яких 28 чоловіків та 38 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 31 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ходори

[ред. код]

с. ХОДОРИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 157 осіб, з яких 63 чоловіки та 94 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 119 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мірчанська сільська рада

[ред. код]

МІРЧАНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 854 особи, з яких 356 чоловіків та 498 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 669 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,52 %
російська 1,19 %
білоруська 0,15 %
грецька 0,15 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мірча

[ред. код]

с. МІРЧА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 416 осіб, з яких 187 чоловіків та 229 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 334 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,52 %
російська 1,19 %
білоруська 0,30 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Меделівка

[ред. код]

с. МЕДЕЛІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 438 осіб, з яких 169 чоловіків та 269 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 335 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,52 %
російська 1,18 %
грецька 0,30 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новобудська сільська рада

[ред. код]

НОВОБУДСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 633 особи, з яких 261 чоловік та 372 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 470 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,31 %
російська 4,05 %
молдовська 0,43 %
білоруська 0,21 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нова Буда

[ред. код]

с. НОВА БУДА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 278 осіб, з яких 111 чоловіків та 167 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 210 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,56 %
російська 1,44 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Буглаки

[ред. код]

с. БУГЛАКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 59 осіб, з яких 26 чоловіків та 33 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 36 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,22 %
білоруська 2,78 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Будилівка

[ред. код]

с. БУДИЛІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 174 особи, з яких 77 чоловіків та 97 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 120 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,67 %
молдовська 1,67 %
російська 1,67 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новосілка

[ред. код]

с. НОВОСІЛКА (НОВОБУДСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 122 особи, з яких 47 чоловіків та 75 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 104 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 86,54 %
російська 13,46 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Облітківська сільська рада

[ред. код]

ОБЛІТКІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 737 осіб, з яких 309 чоловіків та 428 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 683 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,54 %
російська 1,46 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Облітки

[ред. код]

с. ОБЛІТКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 282 особи, з яких 108 чоловіків та 174 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 394 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,98 %
російська 2,02 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вівче

[ред. код]

с. ВІВЧЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 69 осіб, з яких 30 чоловіків та 39 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 35 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,14 %
російська 2,86 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дітинець

[ред. код]

с. ДІТИНЕЦЬ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 208 осіб, з яких 88 чоловіків та 120 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 136 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,26 %
російська 0,74 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Морогівка

[ред. код]

с. МОРОГІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 42 особи, з яких 21 чоловік та 21 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 29 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Стара Гребля

[ред. код]

с. СТАРА ГРЕБЛЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 136 осіб, з яких 62 чоловіки та 74 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 89 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Осичківська сільська рада

[ред. код]

ОСИЧКІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 971 особа, з яких 414 чоловіків та 557 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 790 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,48 %
російська 1,27 %
угорська 0,13 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Осички

[ред. код]

с. ОСИЧКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 632 особи, з яких 275 чоловіків та 357 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 510 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,04 %
російська 1,76 %
угорська 0,20 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Русанівка

[ред. код]

с. РУСАНІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 339 осіб, з яких 139 чоловіків та 200 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 280 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,29 %
російська 0,36 %
інші 0,35 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Пилиповицька сільська рада (Радомишльський район)

[ред. код]

ПИЛИПОВИЦЬКА сільрада (РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 875 осіб, з яких 386 чоловіків та 489 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 702 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,86 %
російська 0,14 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Пилиповичі (Радомишльський район)

[ред. код]

с. ПИЛИПОВИЧІ (ПИЛИПОВИЦЬКА сільрада, РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 592 особи, з яких 266 чоловіків та 326 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 511 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,80 %
російська 0,20 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Журавлинка (Радомишльський район)

[ред. код]

с. ЖУРАВЛИНКА (ПИЛИПОВИЦЬКА сільрада, РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 48 осіб, з яких 20 чоловіків та 28 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 40 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кайтанівка

[ред. код]

с. КАЙТАНІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 141 особа, з яких 59 чоловіків та 82 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 81 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Переміжжя

[ред. код]

с. ПЕРЕМІЖЖЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 94 особи, з яких 41 чоловік та 53 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 70 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Потіївська сільська рада

[ред. код]

ПОТІЇВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2527 осіб, з яких 1186 чоловіків та 1341 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 2506 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,02 %
російська 1,67 %
білоруська 0,16 %
польська 0,12 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Потіївка

[ред. код]

с. ПОТІЇВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1935 осіб, з яких 942 чоловіки та 993 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2110 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,74 %
російська 1,88 %
білоруська 0,19 %
польська 0,14 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Моделів

[ред. код]

с. МОДЕЛІВ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 592 особи, з яких 244 чоловіки та 348 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 396 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,49 %
російська 0,51 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Раковицька сільська рада

[ред. код]

РАКОВИЦЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 607 осіб, з яких 245 чоловіків та 362 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 442 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,50 %
російська 2,27 %
молдовська 0,23 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Раковичі

[ред. код]

с. РАКОВИЧІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 278 осіб, з яких 113 чоловіків та 165 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 224 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,30 %
російська 2,70 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Негребівка

[ред. код]

с. НЕГРЕБІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 109 осіб, з яких 49 чоловіків та 60 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 71 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,77 %
російська 2,82 %
молдовська 1,41 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Раївка

[ред. код]

с. РАЇВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 134 особи, з яких 49 чоловіків та 85 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 84 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,81 %
російська 1,19 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Товсте

[ред. код]

с. ТОВСТЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 86 осіб, з яких 34 чоловіки та 52 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 63 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,41 %
російська 1,59 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Чайківська сільська рада

[ред. код]

ЧАЙКІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1114 осіб, з яких 491 чоловік та 623 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 770 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,09 %
російська 0,65 %
інші 0,26 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Чайківка

[ред. код]

с. ЧАЙКІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1114 осіб, з яких 491 чоловік та 623 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 770 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,09 %
російська 0,65 %
інші 0,26 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Глухів-Перший

[ред. код]

с. ГЛУХІВ-ПЕРШИЙ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 233 особи, з яких 101 чоловік та 132 жінки.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Межирічка

[ред. код]

с. МЕЖИРІЧКА (ВИШЕВИЦЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1058 осіб, з яких 478 чоловіків та 580 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Красновірка

[ред. код]

с. КРАСНОВІРКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 458 осіб, з яких 197 чоловіків та 261 жінка.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Красносілка

[ред. код]

с. КРАСНОСІЛКА (ЗАБОЛОТСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 63 особи, з яких 24 чоловіки та 39 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Населені_пункти_України/Населення/Житомирська_область/Радомишльський_район&oldid=34205862