Перейти до вмісту

Клен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Клен
Період існування:
пізній палеоценнаш час
Acer saccharinum
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Сапіндові (Sapindaceae)
Підродина: Гіркокаштанові (Hippocastanoideae)
Рід: Клен (Acer)
L.
Види

Понад 150 видів, див. текст

Ареал клена
Вікісховище: Acer
Суцвіття клена звичайного або гостролистого (Acer platanoides)

Клен (Acer L.) — рід дерев і кущів родини сапіндових. Налічує близько 150 видів, батьківщина більшості з яких Азія, але кілька видів також походять з Європи, Північній Африки та Північної Америки.

Клени — медоноси. З кленової деревини виготовляють меблі, музичні інструменти тощо; із соку деяких кленів в Америці виготовляють кленовий цукор. Клени широко використовують у полезахисному лісорозведенні та ландшафтному дизайні. Деякі види використовуються в медицині.

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Це дерева та кущі. Листки прості та пальчасто-лопатеві або, принаймні, пальчасто-жилкуваті, у деяких видів перисто-жилкуваті та цілісні або зубчасті, або перисто- чи пальчасто 3–5-листчасті. Суцвіття щиткоподібні чи зонтикоподібні, іноді китицеподібні чи велико-волотисті. Чашолистків (4 або)5, рідко 6. Пелюсток (4 або)5, рідко 6, рідко відсутні. Тичинок (4 або 5 або) 8 (або 10 або 12). Плід — крилатий схизокарпій, зазвичай подвійна крилатка, зазвичай 1-насінна; ендосперм відсутній[1].

Класифікація

[ред. | ред. код]

Раніше клен класифікували до окремої родини кленових (Aceraceae), але зараз (наприклад у системі APG-IV) вважають частиною родини Сапіндових.

В Україні поширені:

Клен у культурі

[ред. | ред. код]
  • Стилізоване зображення листка цукрового клена займає центральну частину державного прапора Канади і нанесене на куртки канадських хокеїстів. Він також — національний символ цієї країни.
  • Зображення кленового листка також використано в логотипі комп'ютерної гри Maple Story.
  • В українському фольклорі та в поезії найбільш популярний один з місцевих видів клена — явір, який часто асоціюють із самотнім парубком, сином, загиблим козаком тощо[2].
    • У віршах Шевченка явір є символом козацької долі[3].
    • «Явір» часто трапляється як назва хору, самодіяльного ансамблю, капели тощо.
    • Це також популярна назва деревообробного чи меблевого підприємства, магазину, кав'ярні.

Хвороби

[ред. | ред. код]

Вид паразитичних грибів ритізма кленова (Rhytisma acerinum) спричинює хворобу, що відома під назвою «чорна плямистість клена», яка стимулює раннє опадання листя.

Сучасні

[ред. | ред. код]
Список видів згідно з Plants of the World Online:

Викопні

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Acer. Flora of China. efloras.org. Процитовано 25.08.2022. (англ.)
  2. Стоїть явір над водою. Архів оригіналу за 24 Травня 2015. Процитовано 24 Травня 2015. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 24 травня 2015? (довідка)
  3. Над Дніпровою сагóю. Архів оригіналу за 24 Травня 2015. Процитовано 24 Травня 2015. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 24 травня 2015? (довідка)

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Клен // Біологічний словник / за ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — 680 с.
  • Бродович Т. М., Бродович М. М. Атлас дерев та кущів заходу України. — Львів: Вища школа, 1973. — 240 с.
  • Кохно М. А. Районування території України для інтродукції кленів // Інтродукція та акліматизація рослин. — К.: Наук. думка, 1966. — С. 80-91.
  • Собченко В. Ф. Клен оксамитовий (Acer velutinum Boiss.) та його форми у ландшафтному будівництві // Будівництво та реконструкція ботанічних садів і дендропарків в Україні / Матеріали наукової конференції 23-26 травня. — Сімферополь: Изд-во «ДиАйПи», 2006. — С. 201—205.
  • Флора УРСР. Т. 7. К.: Вид-во АН України, 1955. 660 c.
  • Фодор С. С. Флора Закарпаття. Львів: Вища школа, 1974. 208 с.

Посилання

[ред. | ред. код]