Вільям Генрі Перкін (молодший)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Генрі Перкін
англ. William Henry Perkin, Jr.
Народився 17 червня 1860(1860-06-17)
Садбері, Мідлсекс, Велика Британія
Помер 17 вересня 1929(1929-09-17) (69 років)
Оксфорд, Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Місце проживання Англія
Діяльність хімік, викладач університету
Відомий завдяки органічна хімія
Alma mater Королівський коледж
Вюрцбурзький університет
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Науковий керівник Адольф фон Беєр
Володіє мовами англійська[1]
Заклад Університет Геріот-Ватт
Вікторія Університет Манчестера
Оксфордський університет
Членство Лондонське королівське товариство, Американська академія мистецтв і наук, Баварська академія наук, Бельгійська королівська академія медицини[d] і Королівське товариство Единбурга
Батько Вільям Генрі Перкін
Брати, сестри  • Артур Джордж Перкін
Нагороди Медаль Деві (1904)
Королівська медаль (1925)

Вільям Генрі Перкін (молодший) (англ. William Henry Perkin Jr.; *17 червня 1860(18600617), Садбері, Мідлсекс, Велика Британія - †17 вересня 1929, Оксфорд, Велика Британія) - англійський хімік-органік.

Біографія[ред. | ред. код]

Син Вільяма Генрі Перкіна (старшого). Навчався в хімічному коледжі в Саут-Кенсингтоні (1877-1880), потім у Німеччині у Йоханнеса Вісліценуса (1880) та Адольфа Байера (1882). Професор університетів в Единбурзі1887), Манчестері (з 1892) і Оксфорді1912).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Розробив методи синтезу поліметиленових сполук на основі ацетооцтового, бензоілоцтового та малонового ефірів. Роботи Перкіна з синтезу і дослідженню аліциклічних сполук послужили А. Байєру основою для створення «теорії напруги» циклічних систем. Вивчав терпени, алкалоїди, гематоксилін та бразілін.

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.