Волтер Норман Говорт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нобелівська премія з хімії (1937) Волтер Нормі Хоуорс
англ. Sir Walter Norman Haworth
Norman Haworth.jpg
Народився 19 березня 1883(1883-03-19)[1][2][…]
Chorleyd, Ланкашир[d], Ланкашир, Англія, Сполучене Королівство
Помер 19 березня 1950(1950-03-19)[1][2][…] (67 років)
Barnt Greend, Bromsgrove Districtd, Вустершир, Англія, Велика Британія
·гострий інфаркт міокарда
Країна Велика Британія Велика Британія
Діяльність хімік
Alma mater Манчестерський університет, Геттінгенський університет
Галузь органічна хімія
Заклад Даремський університет, Бірмінгемський університет
Посада university demonstratord[4], викладач університету[4], професор[4], професор[4], vice chancellord[4], президент[d] і віцепрезидент[4]
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Отто Валлах, Вільям Генрі Перкін
Членство Лондонське королівське товариство, Леопольдина і Манчестерське літературно-філософське товариствоd
Родичі James Johnston Dobbied[5]
Нагороди
Автограф Signature of W.N. Haworth.jpg

CMNS: Волтер Норман Говорт у Вікісховищі

Волтер Нормі Говорт, також Хеуорс, Геворт, Хоуорс (англ. Sir Walter Norman Haworth; 19 березня 1883(18830319), Чорлу — 19 березня 1950, Бірмінгем) — англійський хімік-органік і біохімік, член Лондонського королівського товариства (1928).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Геттінгенський університет (доктор філософії, 1910); в 1911 доктор наук Манчестерського університету. З 1912 професор університету Сент-Андрус, з 1920 — Армстронг-коледжу в Ньюкаслі, в 1925—1948 — Бірмінгемського університету.

Основні роботи[ред. | ред. код]

Основні праці з хімії вуглеводів. Визначив будова і вивчив властивості багатьох цукрів: мальтози, лактози, крохмалю, целюлози та ін. Удосконалив номенклатуру цукрів (розробив так звані проєкції Хеуорса).

α-D- та α-L-глюкопіраноза у проєкціях Хеуорса

Одним з перших (1933) здійснив синтез аскорбінової кислоти (вітамін С). Автор терміна конформація. У роки 2-ї світової війни брав участь у розробках, пов'язаних із застосуванням атомної енергії.

Нобелівська премія[ред. | ред. код]

Нобелівська премія з хімії (1937, спільно з П. Каррером).

Твори[ред. | ред. код]

  • В рос. пер.: Будова вуглеводів, М. — Л., 1934

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]