Гадюча цибулька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гадюча цибулька
Гадюча цибулька гроноподібна
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Покритонасінні (Angiospermae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Монокоти
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Холодкові (Asparagaceae)
Підродина: Проліскові ( Scilloideae)
Триба: Hyacintheae
Рід: Гадюча цибулька (Muscari)
Mill., 1754
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Muscari
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Muscari
EOL logo.svg EOL: 33209
IPNI: 24536-1
ITIS logo.svg ITIS: 42976
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 16161

Гадюча цибулька, мишачий гіацинт, або мускарі (Muscári, Muscári) — рід цибулинних рослин родини холодкових (Asparagaceae), раніше відносили до родини гіацинтових (Hyacinthaceae) або лілейних (Liliaceae). Деякі види розводять як декоративні рослини з безліччю сортів.

Назва[ред. | ред. код]

Латинська назва роду дана по аромату квіток, котрі нагадуюють запах мускуса[1].

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Дещо дрібні цибулинні рослинм (до 40-60 см заввишки), що несуть пучок з двох-семи м'ясистого прикореневого листя; листя досягають в довжину 10-17 см. Цибулина яйцеподібної форми, завдовжки близько 2 см.

Квітконосна стрілка безлиста, закінчується густим багатоквітковим пензлем. Квітки сині, блакитні або фіолетові, на коротких квітконіжках, верхні квітки безплідні. Оцвітина зрощена, бочкоподібна, з шістьма короткими зубчиками, відігнутими назовні. Тичинок шість. Плід — куляста або серцеподібна коробочка.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Ареал роду охоплює Європу, Північну Африку и Західну Азію, але найбільшого різноманіття сягає у Середземномор'ї. Мешкає на трав'янистих спадах, у лісовім поясі гір. Деякі види натуралізувалися у Північній Америці і Австралії.

У культурі[ред. | ред. код]

Зазвичай мускарі можна побачити у відкрітому ґрунті, але деякі сорти вирощують у кімнатних умовах. Для цвітіння у січні-березні цибулини висаджують у горщики у вересні. Зазичай вирощують гадючу цибулину вірменську (armeniacum), що сягає 20 см заввишки з синіми або білий краями келихоподібними квітами до 0,5 см завдовжки і видовженим листям, і гадюча цибуля гроноподібна (botryoidis) з блакитними квітами.

Види[ред. | ред. код]

Рід Muscari включає 44 види:[2]

Раніше у склад роду Muscari включали також види, котрі пізніше були включені у роди Bellevalia, Leopoldia і Pseudomuscari.

Сорти[ред. | ред. код]

Міжнародним органом реєстрації (ICRA) нових сортів є Royal General Bulb Growers' Association (KAVB). Сайт асоціації включає базу даних по зареєстрованим сортах.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Артюшенко З.Т.. {{{Заголовок}}} / Н. А. Аврорин. — Л. : Наука, Лен. отд, 1977. — С. 168-173.
  2. Muscari Mill., Gard. Dict. Abr. ed. 4 (1754). Kew Gardens. Процитовано 2014-12-07. 
  3. De database Geregistreerde cultivars

Посилання[ред. | ред. код]

  • Мускарі // Садові декоративні рослини / Олєйнікова О. М.. — Харків : «Веста», 2010. — С. 52.
  • Мускари у Енциклопедії декоративных #садовий рослин
  • Мышиный гиацинт: информация о таксоне в проекте «Плантариум» (определителе растений и иллюстрированном атласе видов). (Проверено 7 декабря 2014)
  • Pacific Bulb Society: Muscari  (.)