Гайнц-Отто Фабіан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гайнц-Отто Фабіан
нім. Heinz-Otto Fabian
Народився 1 березня 1918(1918-03-01)[1]
Кастроп-Рауксель, Реклінґгаузен, Мюнстер, Провінція Вестфалія, Пруссія
Помер 16 вересня 1990(1990-09-16)[1] (72 роки)
Фегельзен
Країна  Німеччина
Діяльність воєначальник
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Військове звання Бригадний генерал
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою

Гайнц-Отто Фабіан (нім. Heinz-Otto Fabian; 1 березня 191816 вересня 1990) — німецький офіцер, майор вермахту, бригадний генерал бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

В 1937 році вступив в 64-й піхотний полк. З 1 вересня 1939 року — командир 6-ї роти 193-го піхотного полку, з 1 лютого 1940 року — ордонанс-офіцер 2-го батальйону 516-го піхотного полку 295-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни. Взимку 1942 року був важко поранений в Сталінграді. Після одужання призначений командиром свого батальйону. В жовтні 1943 року відряджений в штаб 90-ї моторизованої дивізії в Італії. З 1 березня 1944 року — командир 2-го батальйону 361-го моторизованого полку своєї дивізії. Відзначився в боях під Кассіно. З 1 серпня 1944 року — командир батальйону супроводу фюрера, потім — 2-го моторизованого полку дивізії супроводу фюрера.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio Verlag, Bissendorf, 2003.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в TracesOfWar