Гайнц Гітлер
| Гайнц Гітлер | |||
|---|---|---|---|
| нім. Heinrich Hitler | |||
| Прізвисько | Heinz | ||
| Народився |
14 березня 1920 Магдебург, Провінція Бранденбург, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецька імперія | ||
| Помер |
21 лютого 1942 (21 рік) Бутирська в'язниця, Тверський, Центральний адміністративний округ Москви, Москва, СРСР | ||
| Країна |
.svg){kind=small} Веймарська республіка.svg){kind=small} Німецька імперія | ||
| Діяльність | військовослужбовець | ||
| Учасник | Друга світова війна | ||
| Військове звання | унтер-офіцер[d] | ||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||
| Батько | Alois Hitler, Jr.d | ||
| Мати | Hedwig Mickleyd | ||
| Родичі | Адольф Гітлер, Лео Рудольф Раубаль, Гелі Раубаль, Elfriede Hocheggerd, Johann Georg Hiedlerd і Maria Schicklgruberd | ||
| Брати, сестри | William Patrick Stuart-Houstond | ||
| Нагороди |
| ||
Генріх «Гайнц» Гітлер (нім. Heinrich «Heinz» Hitler, 14 березня 1920, Магдебург — 21 лютого 1942, Москва) — німецький військовик, унтерофіцер вермахту. Племінник Адольфа Гітлера.
Біографія[ред. | ред. код]
Гайнц є сином Алоїса-молодшого, єдинокровного брата Адольфа Гітлера, від другого шлюбу з Гедвіґою Хайдеманн (або Хедвиг Міклі).
Гайнц Гітлер був улюбленим племінником Адольфа Гітлера. На відміну від свого брата Вільяма Патріка Гітлера він був нацистом. У 1938 році закінчив елітну нацистську військову академію — Націонал-політичну академію («Напола») в Балленштедті і вибрав офіцерську кар'єру.
Служив у чині унтер-офіцера в 23-му потсдамському артилерійському полку зв'язківцем. Воював на Східному фронті. Брав участь у вторгненні в Радянський Союз за планом Барбаросса.
10 січня 1942 Гайнц Гітлер потрапив у полон і був направлений в Москву до Бутирської в'язниці, де був закатований до смерті у лютому 1942 року. Місце поховання невідоме.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Залізний хрест 2-го класу
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Особистість[ред. | ред. код]
За свідченнями колишнього однокласника Гайнца, Ганса-Вольфа Вернера, той вихвалявся родинними зв'язками з фюрером і активно користувався доступними йому привілеями: «Один із хлопців мав автомобіль. Вони ганяли по Магдебургу без водійських прав. Поліція зупинила їх, і він показав своє посвідчення „Гайнц Гітлер“ [і] поліція просто віддала їм честь і дозволила їхати далі (сміється)».
Джерела[ред. | ред. код]
- Toland, J. Adolf Hitler. — 1976. — P. 676. — 1035 p. — ISBN 038542053
- Langer, Walter C. The Mind of Adolf Hitler. Basic Books Inc., New York, (1972) ISBN 0-465-04620-7 ASIN: B000CRPF1K
- Вернер Мазер. Адольф Гитлер. 1998. ISBN 5-222-004595-X (ошибоч.)
- Vermeeren, Marc. De jeugd van Adolf Hitler 1889—1985 en zijn familie en voorouders. — Uitgeverij Aspekt, 2007. — ISBN 90-5911-606-2.
- Генріх «Гайнц» Гітлер на сайті Traces of War [Архівовано 22 липня 2018 у Wayback Machine.]
|
