Маковська Галина Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маковська Галина Миколаївна
Народження21 лютого (6 березня) 1915
Київ, Російська імперія
Смерть2 вересня 1992(1992-09-02) (77 років)
 Київ, Україна
Країна Російська імперія
 СРСР
 Україна
Діяльністьсценографка, графікеса
ВчительЄлева Костянтин Миколайович, Кричевський Василь Григорович, Пустовійт Гаврило Михайлович і Трохименко Карпо Дем'янович
ПрацівникКиївський експериментальний кераміко-художній завод, Академічний російський драматичний театр Узбекистануd, Державний академічний великий театр імені Алішера Навої, Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка, Сєверодвінський театр драмиd, Архангельський театр драми імені М. В. Ломоносова, Омський державний музичний театрd і Державний академічний російський театр для дітей та юнацтва імені Наталії Сацd
ЧленСпілка радянських художників України

Галина Миколаївна Мако́вська (нар. 6 березня 1915, Київ — пом. 2 вересня 1992, Київ) — українська радянська художниця театру, графік; член Спілки радянських художників України з 1962 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 21 лютого [6 березня] 1915(19150306) року в місті Києві (нині Україна). 1930 року закінчила Київську худоньо-індустріальну профшколу, де навчалася у Костянтина Єлеви, Василя Кричевського, Гаврила Пустовійта, Карпа Трохименка.

Працювала на Київському кераміко-художньому заводі, де займалася розписом на фарфорі, одночасно працювала над оформленням театральних вистав. 1934 року закінчила факультет кераміки Московського інституту силікатів і будівельних матеріалів. Відтоді у Ташкенті: у 1934—1935 роках — художник-постановник театру імені Максима Горького; у 1935—1936 роках — театру опери та балету; одночасно у 1934—1936 роках викладала у художньому технікумі.

У 1936—1937 роках — художник-постановник Київського театру опери та балету; у 1937—1938 роках — Тираспольського театру молдіжної драми. Протягом 1939—1941 років працювала художником Київського експериментального керамічного заводу. Співпрацювала з видавництвами. У 1942—1945 роках перебувала на примусових роботах у Німеччині.

У 1946—1947 роках — художник-постановник театру драми міста Молотовська. 26 липня 1947 року заарештована за антирадянську пропаганду, 9 вересня того ж року засуджена до 10-ти років ув'язнення із позбавленням прав на п'ять років. Звільнена у 1955 році (реабілітована 1992 року).

У 1955—1956 роках — художник-постановник Архангельського великого драматичного театру; у 1956—1958 роках — Омського театру музичної комедії; у 1958—1959 роках — театру юного глядача в Алма-Аті; у 1959—1960 роках — Ташкентського театру імені Максима Горького.

Пізніше жила в Києві, в будинку на Русанівській набережній, № 8/1, квартира № 50. Померла в Києві 2 вересня 1992 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювала в галузі театрально-декораційного мистецтва, станкової та книжково! графіки (робила ілюстрації, створювала плакати, афіші).

театрально-декораційне мистецтво
ілюстрації до книг
  • «Казки народів Банту» (1958, Москва);
  • «Байки минулих часів» (1961, Ташкент);
  • «Білоруські казки» (1963, Ташкент);
  • «Казки та легенди» С. Сєверцова (1966, Ташкент);
  • «Казка про Правдосвіта» Людмили Бердник (1967, Київ);
  • «Блакитні вівці» Євгена Гуцала (1973, Москва).
станкова графіка
  • «Дівчина» (1947);
  • «Снігуронька» (1950);
  • «Весна» (1961);
  • «Весна. Гурзуф» (1963);
  • «Похмурий день» (1963);
  • «Стара Риґа. Вулиця» (1969);
  • «Вітер» (1969);
цикли
  • «Російські казки» (1943—1945);
  • «Тисяча і одна ніч» (1947—1960);
  • «Узбецький епос. Алпамиш» (1966);
  • «За мотивами творів Федора Достоєвського» (1970—1975);
  • «Пори року» (1971);
  • «Сказання про Київ» (1976, видано 1982 у Києві як комплект листівок);
  • «Слово о полку Ігоревім» (1986, видано 1986 і 1988 у Києві як комплекти листівок).

Авторка серії декоративних керамічних тарелей «Тарас Бульба» (1939–1941).

Брала участь у республіканських виставках з 1961 року, всесоюзних — з 1965 року. Персональні виставки відбулися у Ташкенті у 1965 році, Києві у 1976, 1985 роках.

Деякі роботи зберігаються у Державному музеї мистецтв Узбекистану.

Література

[ред. | ред. код]