Галушкін Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галушкін Олександр Миколайович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 3 липня 1976(1976-07-03)
Суми
Смерть 3 листопада 2014(2014-11-03) (38 років)
Семигір'я
(серцева недостатність)
Поховання Петропавлівське кладовище
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Танкові війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Микола́йович Галу́шкін — сержант Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Закінчив сумську ЗОШ № 7. Проживав у місті Суми. Захоплювався військовою історією, боксом, боротьбою, футболом. 1993 року вступив до Сумського артилерійського училища, однак не закінчив навчання, зневірившись у армії тих часів.

Від липня 2014-го ходив до військкомату добровольцем. Мобілізований у серпні, старший навідник самохідної зброї 2С1 «Гвоздика», 17-та окрема гвардійська танкова бригада. Через 2 місяці перебування на фронті бригада відбувала на ротацію, Олександр пропустив свою чергу — заради побратимів із сім'ями.

Помер біля села Семигір'я Бахмутського району, від серцевої недостатності, під час виконання військової служби.

Похований з військовими почестями в Сумах, центральне міське кладовище. Без Олександра лишилися мама Валентина Іванівна та сестра.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Джерела[ред. | ред. код]