Ганіна Калерія Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганіна Калерія Павлівна
Народилася 20 травня 1926(1926-05-20)
Нижній Новгород, сучасна Російська Федерація
Померла 5 квітня 2001(2001-04-05) (74 роки)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Місце проживання Київ
Країна СРСР СРСР, Україна Україна
Національність росіянка
Діяльність генетик
Alma mater Московський медичний інститут
Галузь онкологія
Заклад Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Нагороди

Премія ім. О. О. Богомольця, 1995
Медалі «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.р.», «За трудову відзнаку»

Грамота компанії «Генрі Форд» за внесок у збереження навколишнього середовища та культурної спадщини, 1999

Калéрія Пáвлівна Гáніна (20 травня 1926, Нижній Новгород, Російська Федерація — 5 квітня 2001, Київ) — український патолог і генетик, засновник наукової школи, доктор медичних наук (1964), професор (1966), заслужений діяч науки України (1986).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 20 травня 1926 року в місті Нижній Новгород. Росіянка. У 1949 році закінчила з відзнакою Московський медичний інститут і була зарахована до його аспірантури. У 1952 — 1954 роках — асистент кафедри Рязанського медичного інституту, де в 1953 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Зміни скелетної дихальної мускулатури при туберкульозі легень». У 1955 — 1958 роках — молодший науковий співробітник Інституту експериментальної патології та клінічної онкології АМН СРСР. З 1958 року — науковий співробітник Київського науково-дослідного рентгено-радіологічного та онкологічного інституту МОЗ України (в лабораторії, керованій академіком Р. Є. Кавецьким). У 1960 — 1964 роках — старший науковий співробітник, у 1964 — 1971 роках — завідувач лабораторії гістоцитохімії Київського науково-дослідного інституту експериментальної та клінічної онкології. У 1964 — захистила докторську дисертацію на тему «Морфологія і гістогенез пухлин яєчка». Протягом 1971 — 1992 років — завідувач відділу Інституту проблем онкології НАН України, 1992 — 1999 роках — його провідний науковий співробітник, а з 1999 року — почесний доктор цього інституту (з 1992 року — Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького).

Наукові роботи присвячені переважно онкоморфології та онкогенетиці. К. П. Ганіна — засновник наукової школи онкогенетики, є фундатором розробки наукового напряму — цитогенетичної діагностики в онкоморфології. Під її керівництвом виконано та захищено 12 докторських і 26 кандидатських дисертацій. К. П. Ганіна була експертом ВООЗ з гістологічної класифікації пухлин яєчка. З ініціативи К. П. Ганіної у 1999 році проведено наукову конференцію «Навколишнє середовище та генетика раку». До кінця життя К. П. Ганіна очолювала проект «Вивчення спадкової схильності до онкологічних захворювань» у рамках Державної науково-технічної програми «Захист генофонду населення України».

Поряд з науковою К. П. Ганіна вела значну громадську роботу. Протягом 1977 — 1992 років очолювала Київське товариство патологоанатомів, була заступником голови Республіканського товариства патологоанатомів, членом правління Всесоюзного товариства патологоанатомів. З 1993 року — вона почесний член Асоціації патологів України, член Міжнародної асоціації патологоанатомів (1995), дійсний член Нью-Йоркської академії наук (1998).

Могила Калерії Ганіної

Похована на Байковому кладовищі в Києві, поряд з чоловіком — Шевченком Іваном Теодосовичем, доктором медичних наук, професором, заслуженим діячем науки України.

Наукові праці[ред. | ред. код]

Автор понад 400 наукових праць (з них — 11 монографій), методичних рекомендацій, 4 винаходів. Співавтор 6 колективних монографій. Основні праці:

  1. Клініко-морфологічна діагностика пухлин. — К., 1970.
  2. Цитологічна діагностика в онкоморфології. — К., 1980.
  3. Цитологічна реактивність онкологічного хворого. — К., 1995.

Нагороди, звання, пам'ять[ред. | ред. код]

Нагороджена медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941 — 1945 років», «За трудову звитягу». Доктор медичних наук (1964), професор (1966), заслужений діяч науки України (1986). Лауреат премії ім. О. О. Богомольця (1995).

Грамота компанії «Генрі Форд» за внесок у збереження навколишнього середовища та культурної спадщини (1999). Пам'яті К. П. Ганіної було присвячено конференцію молодих онкологів України з міжнародною участю (Київ, 26 — 27 квітня 2007 року).

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ганина Калерия Павловна // Экспериментальная онкология. — 2001 (март). — 23. — С. 80-81. (Некролог К. П. Ганіної (є фото))
  • «Хто є хто в Україні». — К., 1997, с.57.
  • «Біографічний щорічник». — К., 1999, с.86.
  • Ганина Калерия Павловна. Некролог. «Экспериментальная онкология» 23, 80 — 87, 2001 (март).
  • Барашев Р. Рак смертоноснее. Медики активнее // Еженедельник 2000 — Аспекты, 31.05 2002.
  • Сучасні проблеми експериментальної ті клінічної онкології. VIII конференція молодих онкологів // Вісник НАН України, 2007, № 5.
  • Калерія Павлівна Ганіна: Спогади колег, друзів, учнів.  — К., ДІА, 2007.
  • Виленский Ю. Евгения Коханевич: координаты судьбы. // Здоров'я України.  — 2009. — № 1 — 2(квітень).  — с.32 — 33.