Гапій Дмитро Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гапій Дмитро Гаврилович
Гапій Дмитро Гаврилович 1954.jpg
Народився 1905(1905)
місто Одеса
Помер невідомо
Національність українець
Діяльність державний діяч
Посада депутат Верховної ради СРСР[d] і депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора

Дмитро́ Гаври́лович Гапій (1905(1905), місто Одеса — ?) — український радянський політичний діяч. Перший секретар Чернівецького (1948—1952) та Дрогобицького (1952—1956) обкомів Компартії України. Член ЦК КП(б)У в 1949—1960 р. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у родині робітника. Ще підлітком почав працювати кур'єром у місті Одесі, а потім чорноробом на соляних промислах, вантажником на нафтових складах. У 1925 році вступив до комсомолу, брав активну участь в роботі комсомольської організації міста Одеси.

Член ВКП(б) з 1928 року.

З 1931 по 1936 рік навчався в Одеському індустріальному інституті і одночасно працював директором одеських курсів підготовки кадрів харчовиків, керував школою ФЗН харчовиків, а з 1934 року працював директором технікуму харчової промисловості.

Після закінчення навчання в індустріальному інституті (де здобув спеціальність інженера-теплотехніка), у 1936 році був призначений директором Одеського інституту консервної промисловості.

Від 26 квітня 1941 року — секретар Одеського обласного комітету КП(б)У з питань харчової промисловості. Брав активну участь в обороні Одеси 1941 року. Пізніше працював інструктором ЦК ВКП(б), перебував на партійній роботі в Казахській РСР, де був Уповноваженим ЦК ВКП(б).

У 1944—1945 р. — 3-й секретар Ровенського обласного комітету КП(б)У. У 1945—1947 р. — секретар Ровенського обласного комітету КП(б)У з промисловості.

У січні 1947—1948 р. — 2-й секретар Ровенського обласного комітету КП(б)У.

Від січня 1948 року до вересня 1952 року був першим секретарем Чернівецького обласного комітету КП(б)У. 1949 року видав брошуру «Соціалістичні перетворення на Буковині».

Від вересня 1952 до червня 1956 року — перший секретар Дрогобицького обласного комітету Компартії України. У червні 1956 року[1] обрано, а 18 липня 1956 року затверджено ЦК КПРС першим секретарем Дрогобицького обкому КПУ Володимира Дружиніна. Гапія ж звільнено з посади як такого, що «не впорався з роботою» [2].

На 1958 рік працював заступником голови Ради народного господарства Одеського адміністративно-економічного району.

На 1972 рік — директор Українського науково-дослідного інституту консервної промисловості у Одесі.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • три ордени Трудового Червоного Прапора (,23.01.1948, 1960) (1960 року, коли Гапій працював заступником голови Одеського раднаргоспу, його було нагороджено «за успішне виконання державного завдання з розвитку китобійного промислу в Антарктиці, проектування, будівництво та ремонт суден китобійних флотилій і досягнення високих виробничих показників» [3].)
  • медаль «За оборону Одеси»
  • медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
  • медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»

Публікації Гапія[ред. | ред. код]

  • Гапій Д. Соціалістичні перетворення на Буковині. — Чернівці: Радянська Буковина, 1949. — 56 с.
  • Гапій Д. Соціалістичні перетворення на Буковині // Більшовик України. — 1949. — № 9.
  • Гапий Д. Расцветает Советская Буковина // Правда Украины. — 1950. — 28 июня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. газета "Радянське слово" (Дрогобич) — 1956. — № 123 (3239). — 23 червня
  2. Региональная политика Н. С. Хрущева: ЦК КПСС и местные партийные комитеты, 1953—1964 гг. — Москва, 2009.
  3. Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик. — 1960. — № 49 (1033). — 15 декабря.

Посилання[ред. | ред. код]