Гаральд фон Болен унд Гальбах
| Гаральд фон Болен унд Гальбах | |
|---|---|
| нім. Harald Georg Wilhelm von Bohlen und Halbach | |
| Народився | 30 травня 1916 |
| Помер | 6 листопада 1983 (67 років) |
| Країна |
 Німеччина |
| Діяльність | підприємець |
| Знання мов | німецька |
| Військове звання | Оберлейтенант |
| Батько | Густав Крупп |
| Мати | Берта Крупп |
| Брати, сестри | Ірмгард Айленштайн, Вальдраут фон Болен унд Гальбах, Альфрід Крупп, Арнольд фон Болен унд Гальбах, Клаус фон Болен унд Гальбах, Бертольд фон Болен унд Гальбах і Екберт фон Болен унд Гальбах |
| Діти | Friedrich von Bohlen und Halbachd |
| Нагороди |
 |
Гаральд Георг Вільгельм фон Болен унд Гальбах (нім. Harald Georg Wilhelm von Bohlen und Halbach; 30 травня 1916 — 6 листопада 1983) — німецький підприємець і офіцер, оберлейтенант вермахту.
Біографія[ред. | ред. код]
П'ятий син промисловця Густава Круппа і його дружини Берти. Значну частину юності провів на сімейній віллі Гюґель в Ессені. Навчався у Альпійському ліцеї в швейцарському місті Цуоц.
Під час Другої світової війни — ад'ютант генерала артилерії в Румунії. 15 листопада 1943 року разом із братами, сестрами та Зітою фон Медінгер, вдовою загиблого в січні 1940 році старшого брата Клауса, підписав «Указ фюрера про сімейний бізнес фірми Friedrich Krupp AG», згідно якого вони всі відмовились від спадку, щоб сімейна фірма дісталась найстаршому брату Альфріду. В 1944 році, після капітуляції частин вермахту в Румунії, потрапив у радянський полон. Певний час приховував своє прізвище. Коли походження Гаральда розкрилось, він був негайно доставлений у в'язницю для політв'язнів у Москві і згодом засуджений до 25 років позбавлення волі: Гаральд звинувачувався в шпигунстві і в тому, що приймав у своєму домі Адольфа Гітлера та інших високопоставлених нацистів. Протягом 5 років Гаральд працював у залізнорудній шахті біля Свердловська. В 1955 році достроково звільнений.[1]
В 1951 році Альфрід Крупп, засуджений під час одного з подальших Нюрнберзьких процесів до 12 років ув'язнення, вийшов із в'язниці і підписав договір, згідно з яким усі брати, сестри та син загиблого Клауса Арнольд отримали по 10 000 000 марок компенсації за відмову від спадку. В 1955 році старший брат Бертольд, який вклав значну частину своїх грошей у деякі компанії (серед них — Wasag AG і Jurid-Werke GmbH), разом із Гаральдом заснував компанію Bohlen Industrie GmbH.[2][3]
В 1957 році Гаральд був головним підозрюваним у вбивстві повії Розмарі Нітрібітт, проте прокурора задовольнило його алібі, підтверджене слугою Гаральда.
Сім'я[ред. | ред. код]
В 1960 році одружився з Дьорте фон Гілльрінґгаус, дочкою вуппертальського фабриканта. В шлюбі народились 3 дітей:
- Фрідріх(нар. 1962) — колишній член правління Bohlen Industrie GmbH.
- Георг (нар. 1963)
- Софі (нар. 1966)
Нагороди[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dokumjentation zum Aufsatz "Stalins Justiz auf dem Prüfstand? Deutsche Kriegsverurteilte zwischen Repatriierung und Rehabilitierung, 1953-2002 (Dokumente / 8. Jhg., Heft 1). www1.ku-eichstaett.de. Архів оригіналу за 19 серпня 2007. Процитовано 13 березня 2019.
- ↑ Decken, Hans Joachim (29 січня 1971). Die Mannheimer Puppen. Die Zeit (de-DE) . ISSN 0044-2070. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 13 березня 2019.
- ↑ UNTERNEHMEN SCHILDKRÖT AG: Verlust mit Puppen. Der Spiegel. Т. 42. 12 жовтня 1970. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 13 березня 2019.
- ↑ Bohlen and Halbach, von, Harald Georg Wilhelm - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Процитовано 13 березня 2019.