Гардтоп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дводверний Pontiac Catalina моделі 1963 року. Додатковий збіг з кабріолетом йому надають ребра на даху, що імітують дуги тенту.

Гардтоп[1], також хардтоп (англ. hardtop, від hard — твердий і top — верх) — кузов легкового автомобіля з твердим дахом без бічних стійок з бічним склом, що опускається. Відсутність бічних стійок покращує огляд, полегшує завантаження і вивантаження великогабаритного багажу. Проте виключення проміжних опор, що підтримують дах, вимагає збільшення міцності самого даху і несної частини кузова. Гардтоп застосовується рідко, в основному на автомобілях великого літражу.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кавера Н.В. ОСОБЛИВОСТІ ОСВОЄННЯ АНГЛОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ З ФОНЕМОЮ /Н/ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. УДК 81‘373.45