Гартберг
| Місто | |
|---|---|
Гартберг Hartberg | |
 | |
Герб
 | |
| Координати 47°16′50″ пн. ш. 15°58′12″ сх. д. / 47.280555555556° пн. ш. 15.97° сх. д. | |
| Країна | |
| Земля | Штирія |
| Округ | Гартберг-Фюрстенфельд |
| Межує з | Грайнбах  |
| Площа | 21.53[1] км² |
| Висота центру | 359 м |
| Офіційна мова | німецька |
| Населення | 6650 осіб (2018-01-01[2]) |
| Густота населення | 308.9 осіб/км² |
| Телефонний код | 03332 |
| Поштовий індекс | 8230 |
| Автомобільний код | HF |
| Ідентифікаційний код | 62219 |
| GeoNames | 7873427 |
| OSM | r37527 ·R |
| Офіційний сайт | hartberg.at |
  Гартберг Гартберг (Австрія)  Гартберг Гартберг (Штирія) | |
 | |
 Гартберг у Вікісховищі | |
Гартберг (нім. Hartberg) — місто в Австрії, у федеральній землі Штирія, округ Гартберг-Фюрстенфельд. Населення — 6725 осіб (2025)[3].
Громада розташована на висоті 359 метрів над рівнем моря за координатами 47°16′50″ пн. ш. 15°58′12″ сх. д. За даними Статистичного управління Австрії в 2021 році площа становила 21,55 км², з чого придатної до заселення було 82,1%, заселеної — 45,8%.[4]
| Грайнбах | Грайнбах | Графендорф-бай-Гартберг |
| Гартберг-Умгебунг | 
| Санкт-Йоганн-ін-дер-Гайде |
| Гартберг-Умгебунг | Бух-Санкт-Магдалена | Бух-Санкт-Магдалена |
Це місто має давню та багату історію. В епоху неоліту тут було поселення. Одне з найважливіших доісторичних поселень Штирії виникло на Рінгкогелі в 3 столітті до нашої ери. Його оточував масивний захисний мур. Від стіни висотою 7-8 метрів і довжиною 1500 метрів залишилися лише дві вежі (вежа Шельбінгера та Вежа Рек). Перша згадка про Гартберг як місто була в документі 1286 року. У 15 столітті його завоював угорський король Матяш Корвін. Велика пожежа знищила місто до кількох будинків, але з того часу населення постійно зростало.
Його оточував масивний захисний мур. У 1122 році маркграф Леопольд I Штирський заснував «Гартберг». Певний час Гартберг навіть був центральним селом у Штирії. Перша письмова згадка про Гартберг як "civitas" була в 1286 році. 1310 року городяни отримали право вільно обирати мерів. У 1469 році місто було окуповано антигабсбурзькими повстанцями Штирії під проводом Андреаса Баумкірхера, який підтримував угорського короля Матвія Корвіна. У 1487 році місто було захоплено Матвієм Корвіном і знову включено до складу Угорщини, після чого через кілька років воно знову відійшло до Австрії. У 1529 році Фердинанд I Габсбург продав місто та замок, якими тоді володіли різні знатні родини. У 16 столітті замок було перебудовано в стилі ренесанс, а в 17 столітті було додано крило з аркадами.
Під час угорського повстання Іштвана Бочкая 1605 року місто було обложено угорцями. У 1619 році в місті був розміщений гарнізон австрійської армії через побоювання наступу угорських повстанців під час Бетленського повстання. Під час Тридцятилітньої війни в 1645 році була організована самооборона на випадок нападу шведів, які перебували в регіоні. У 1679 році місто охопила епідемія чуми, після чого ізоляція міста спричинила нестачу продовольства. У січні 1707 року угорські повстанці в рамках повстання Ракоці знову дійшли до околиць міста, а восени захопили місто. Під час наполеонівських війн 1799/1800 рр. австрійці ув'язнили в місцевому замку Клаффенау близько 900 французьких військовополонених, серед яких у 1800 році спалахнула епідемія тифу, яка коштувала життя понад 200 осіб, а в 1805–1806 і 1809 роках місто залишалося під контролем Франції та розквартирували французькі війська.
1898 року споруджено нову ратушу. Після розпаду 1918 року Австро-Угорщини входило до складу Австрійської республіки. 1938, внаслідок Аншлюсу, анексоване нацистською Німеччиною.
2023 року в громаді мешкало 6764 особи в 3135 домогосподарствах, іноземців було 10,2% (у т.ч. 4,4% громадяни країн ЄС та ЄАВТ, 0,1% — України).[5] За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 13,2% — особи молодші 15 років, 63,2% — особи у віці 15—64 років, 23,6% — особи у віці 65 років та старші. Середній вік мешканців становив 45,5 років, 27,8% отримувало пенсію. Серед мешканців у віці від 15 років вищу освіту мало 16,0%, середню — 59,9%.[6] У 1130 підприємствах була зайнята 7761 особа. У первинному секторі 2021 року працювало 1,4% підприємств, 21,0% — в обробній промисловості, 77,6% — в галузі послуг.[5]
Динаміка населення:
- Замок 12 ст., перебудований у 16-17 ст.
- Костел Св. Мартина
- Ратуша
- Головна площа зі стовпом із фігурою Богородиці
- ↑ Dauersiedlungsraum der Gemeinden Politischen Bezirke und Bundesländer - Gebietsstand 1.1.2018 (нім.). Статистичне управління Австрії. Процитовано 10 березня 2019.
- ↑ Einwohnerzahl 1.1.2018 nach Gemeinden mit Status, Gebietsstand 1.1.2018 (нім.). Статистичне управління Австрії. Процитовано 9 березня 2019.
- ↑ Statistik Austria. Bevölkerung zu Jahresbeginn seit 01.01.2002 nach administrativen Gebietseinheiten. Процитовано 18 лютого 2026.
- ↑ Statistik Austria. Частки територій за придатністю до заселення розраховано на основі CORINE Land Cover 2018 і уточнено даними реєстрового перепису 2021 (населення/зайнятість, растр 250 м). Процитовано 16 лютого 2026.
- 1 2 Statistik Austria. STATatlas. Процитовано 16 лютого 2026.(нім.)(англ.)
- ↑ Statistik Austria. Дані про освіту. Процитовано 16 лютого 2026.
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |