Гвоздика гарна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гвоздика гарна
Dianthus a2.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Dicotylédones)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздичні (Caryophylláceae)
Підродина: Caryophylloideae
Триба: Caryophylleae
Рід: Гвоздика (Dianthus)
Вид: Гвоздика гарна
Біноміальна назва
Dianthus superbus
L., 1755
Синоніми
Dianthus speciosus (Rchb.) [1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Dianthus speciosus
EOL logo.svg EOL: 5206972
IPNI: 153941-1

Гвозди́ка га́рна (Dianthus superbus) — багаторічна рослина родини Гвоздичних, занесена до Червоної книги України. Декоративна культура.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 30-60 см, гемікриптофіт. Корінь прямий стрижневий. Плодущі стебла прямостоячі, із численними неплідними гонами. Листки лінійні або лінійно-ланцетні, як і стебла сизуваті.

Квітки великі, розташовані на стеблах по 1–8 (частіше по 2-6). Пелюстки фіолетово-рожеві (інколи білуваті), при основі із зеленою плямою, глибоко торочкувато-багатороздільні. Плід — коробочка.

Екологія та поширення[ред. | ред. код]

Зростає на кам'янистих, гумусних, вологих, нейтральних і помірнокислих ґрунтах. На горі Гнєтєса зростає на гірських луках, які сформувались на щебенистих малопотужних ґрунтах та на відшаруваннях вапнякових порід на крутих схилах південної та південно-східної експозицій у субальпійському і верхньому лісовому поясах в угрупованнях асоціацій Caricetum paniculatae та Festucetum saxatilis.

Цвіте у липні–серпні, плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням і партикуляцією каудекса.

Рідкісний центральноєвропейський гірський вид, ареал якого охоплює гори Середньої Європи (західні та південні Карпати, Альпи). В Україні зростає в субальпійській та верхній лісовій смугах Карпат (Чивчинські гори, Івано-Франківська область) — дуже рідко. Більшість популяцій нечисельні, але повночленні , щілність окремих осередків може сягати 3–4 особин на 1 м².

Значення і статус виду[ред. | ред. код]

Висока стенотопність виду та заліснення екотопів є причинами коливань чисельності. Вимагає запровадження регульованого заповідного режиму у місцях зростання виду, контролю за станом популяцій та культивування у ботанічних садах як рідкісна високодекоративна рослина. Заборонено збирання, гербаризацію рослин, порушення умов місцезростання. Може розводитись як декоративна рослина.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Rchb. Icon. Fl. Germ. Helv. (H.G.L. Reichenbach) 6: 46. [1842-1844]